Паралельна держава за іноземні гроші: Олена Дума та Сергій Власенко вивернули навиворіт кулуари українського правосуддя

У прямому ефірі Олена Дума підняла питання, яке зазвичай обходять стороною у великих медіа, — реальні мотиви так званих громадських активістів. Співрозмовники відверто заговорили про те, що для багатьох діячів європейська інтеграція України — це найбільший кошмар.

Сергій Власенко пояснив цю парадоксальну ситуацію простою людською мовою:
«А ви знаєте, що ці люди - це найбільші люди, які не зацікавлені в тому, щоб ми увійшли в Європейський Союз, а у них припиниться фінансування? Звичайно, і вони не зацікавлені, вони не зацікавлені, щоби корупція припинилася, бо їм не буде на що просити кошти».

Політик підкреслив, що за останні 10 років в Україні була побудована величезна антикорупційна інфраструктура, на яку європейці виділяють шалені гроші, але реальний рівень корупції в країні за цей час лише збільшився. Щоб виправдати витрачені мільярди, грантоїди та правоохоронці змушені постійно малювати красиві звіти про «реформи», які насправді не працюють у жодній країні світу.

36 квартир на 39 суддів: космічне забезпечення антикорупціонерів

Окремим шоком для глядачів стали озвучені в ефірі цифри щодо статків та забезпечення представників антикорупційної вертикалі. Поки країна переживає складну економічну кризу та урізає бюджети, штати НАБУ, САП та ВАКС не відчувають жодних фінансових труднощів.
Авторка програми та її гість детально обговорили заробітні плати звичайних детективів НАБУ, які стартують від 100–140 тисяч гривень на місяць без урахування премій та надбавок, що щонайменше втричі більше, ніж отримують народні депутати. Проте справжня бомба вибухнула, коли Сергій Власенко оприлюднив результати розслідувань щодо житлового забезпечення суддів Вищого антикорупційного суду:

«На сьогоднішній день в двох палатах працює 39 суддів. На 39 суддів вони мають 36 службових квартир. І там є такі історії, які ми дослідили ще не до кінця... але там є навіть такі натяки на історії, що може бути є судді, які фактично проживають в шлюбі, отримали дві квартири».

При цьому Власенко обурився, чому «ручні» журналісти-розслідувачі, які зазвичай шукають компромат на політиків, уперто заплющують очі на квартирні схеми у ВАКС. Відповідь виявилася цинічною: «Бо тоді їм просто припинять зливи конфіденційної інформації з НАБУ».

Хто такі «соросята» та що ховається за вивіскою «експертів»

Олена Дума попросила свого гостя розшифрувати для простих українців термін «соросята», який щодня миготить у коментарях та соціальних мережах. Глядачі отримали чітку та юридично вивірену відповідь.

Сергій Власенко розставив усі крапки над «і»:
«"Соросятами" називають людей, які за іноземні гроші займаються тим, що вони відстоюють не власні інтереси і не власну позицію, а ту позицію, за яку їм заплатили гроші... Вони роблять вигляд, що вони громадська неурядова організація, що вони нібито незалежні, а насправді вони працюють за гроші тих, хто їм платить за те, що вони говорять. Вони себе самі самі себе роблять спробу називати незалежними експертами. Вони не є експертами і не є незалежними. Насправді в усьому світі це називається лобісти».

Політик додав, що ця закрита група людей повністю підім'яла під себе Громадську раду доброчесності, через яку вони контролюють оцінювання діючих суддів, впливають на призначення керівництва НАБУ, САП та формування самого ВАКС. Саму ж «доброчесність» Власенко назвав вигаданим терміном, який не має чіткого юридичного визначення.

Епідемія безкарності: чому Кривонос мав піти у відставку

Обговорюючи вибірковість системи, Олена Дума та Сергій Власенко згадали про гучні медійні скандали навколо керівництва самих антикорупційних відомств, зокрема директора НАБУ Семена Кривоноса.

Власенко наголосив, що в будь-якій цивілізованій європейській державі після подібних звинувачень та підозр у витоках інформації топпосадовець не мав чекати офіційного слідства:

«В будь-якій нормальній країні після таких звинувачень людина пише заяву і йде з роботи. І ніхто не розбирається... Я вважаю, що за наслідками цієї історії людина повинна була піти в відставку сама. Але так же ніхто не робить. Вони йдуть за методом: я про це мовчу, я це не коментую, прошу всіх дружніх журналістів це не коментувати, і воно тихенько вмирає все».

Цей ефір став черговим доказом того, що за лаштунками красивих гасел про боротьбу за чесність в Україні створена паралельна, нікому не підконтрольна система, яка банально заробляє на статусі «вічних реформаторів».