Переписування Конституції після війни: політики та експерти розповіли, як поєднати європейську інтеграцію із захистом державного суверенітету

Читать на русском
Переписування Конституції після війни: політики та експерти розповіли, як поєднати європейську інтеграцію із захистом державного суверенітету Переписування Конституції після війни: політики та експерти розповіли, як поєднати європейську інтеграцію із захистом державного суверенітету

Повномасштабна війна докорінно змінила життя кожного з нас, і жити за старими правилами країна вже просто не зможе. Поки на фронті тривають запеклі бої, у кулуарах розгорілася справжня буря навколо майбутнього головного закону країни — Конституції України.

Провідні політичні аналітики, народні обранці та безпосередні автори Основного Закону під час масштабної експертної дискусії нарешті відверто визнали те, про що раніше воліли мовчати. Політикам планують перекрити кисень і назавжди позбавити їх можливості перекроювати закони під себе. Що саме готують для звичайних громадян, які кардинальні зміни чекають на систему влади та чому це зачепить мільйони українців — читайте у нашому матеріалі.

Міф, у який вірили тридцять років: учасники доленосних подій скидають маски

Багато років нам розповідали красиву казку про те, як українську Конституцію героїчно написали та ухвалили всього за одну ніч. Мовляв, зібралися, посперечалися і до ранку видали ідеальний документ. Проте учасники тих подій та авторитетні правознавці вирішили розповісти правду, від якої стає ніяково.Як зазначили народний депутат трьох перших скликань Василь Костицький та двічі віцепрем'єр-міністр України Роман Безсмертний, реальна підготовка тексту тривала майже шість років, починаючи з 1990 року. Це була виснажлива боротьба, де кожна кома давалася з боєм. Тодішнє комуністичне крило парламенту намагалося повернути країну назад у радянське минуле, а Адміністрація Президента Леоніда Кучми хотіла закрутити гайки так, щоб отримати практично диктаторські повноваження. Знаменита «конституційна ніч» була не моментом раптового натхнення, а фінальним важким компромісом.

Експерт Венеціанської комісії Марина Ставнійчук та депутат багатьох скликань Іван Кириленко наголосили, що у 1996 році вдалося зафіксувати головне — верховенство права та незалежність України. Проте найголовнішу проблему озвучив колишній Голова Верховної Ради Олександр Мороз: за тридцять років влада так і не навчилася поважати власний закон. Політичні еліти звикли ставитися до Конституції як до зручного інструменту — якщо щось не подобається, її намагаються швиденько переписати під власні інтереси.

Кінець політичним іграм: реформатори задіють жорсткий «запобіжник»

Однією з найгучніших пропозицій, яка змусить багатьох політиків хапатися за голову, став новий механізм захисту від популізму. Директор Українського Інституту Політики Руслан Бортник запропонував радикальний крок: будь-які зміни до Конституції мають набувати чинності лише через п'ять років після їхнього ухвалення парламентом.

Це рішення може повністю змінити правила гри в державі. Зазвичай як буває: приходить до влади нова команда і одразу починає перекроювати Основний Закон під свої майбутні вибори, щоб затриматися в кріслах якомога довше. Тепер цю лазівку хочуть закрити раз і назавжди. Написав закон? Будь ласка, але скористатися ним зможе вже наступне скликання чи інший президент. Такий крок змусить можновладців думати на перспективу і дбати про державу, а не про власні рейтинги.

Повна розв'язка дуалізму влади: країні доведеться обрати один шлях

Ще один нарив, який планують розітнути після війни — це постійні чвари між різними гілками влади. Українці втомилися спостерігати за вічним перетягуванням канату між Кабінетом Міністрів, Верховною Радою та Банковою. Коли в країні щось іде шкереберть, усі починають кивати один на одного і шукати крайнього.

Громадський діяч Віталій Гузій та директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик наголошують: країні потрібна чиста, зрозуміла модель управління. Досить напівзаходів та змішаних форм, які лише плодять хаос. Україні доведеться обрати один шлях: або стати класичною парламентською республікою, де ключовою фігурою є прем'єр-міністр та коаліція, або перейти до чіткої президентської моделі, де одна людина бере на себе всю повноту влади та персональну відповідальність за результати.

Залізобетонні гарантії для тих, хто постраждав від війни: що зміниться для людей

Найважливіший блок майбутніх реформ стосується людських доль. Конституція, яку ухвалювали у далекому 1996 році, розрахована на мирний час. Вона просто не бачить тих колосальних викликів, з якими суспільство зіткнулося сьогодні.

Народний депутат та співзасновник ГО «ВПО України» Сергій Козир заявив, що в оновленому документі необхідно прописати залізобетонні соціальні та правові гарантії для мільйонів українців, чиє життя зруйнувала війна. Держава має на конституційному рівні зафіксувати свої зобов'язання перед ветеранами, які повертаються з фронту, та внутрішньо переміщеними особами, які втратили все.

Своєю чергою, політичний експерт Олександр Дмитренко звернув увагу на те, що мільйони наших співвітчизників наразі перебувають за кордоном, і новий закон має зберегти їхній зв'язок із батьківщиною. Окрім цього, країні доведеться повністю переглянути систему децентралізації, щоб громади на місцях мали реальні повноваження та фінанси, але при цьому країна залишалася єдиною та унітарною.

Сьогодні очевидно одне: після перемоги на нас чекає величезна робота. І починати будувати нову Україну доведеться саме з очищення її головного закону від політичного бруду та амбіцій можновладців.


Забронювати на місяці вперед: як чернігівська співачка YUDYTSKA самотужки завойовує українську сцену без продюсерів та мільйонних бюджетів

Корупція - системна хвороба України: Олена Дума призентувала книгу та розповіла, чому важко ламати схеми

Мінус два літаки за місяць: спецпідрозділ «Омега» очолив рейтинг знищеної ворожої авіації

Наукова діяльність та збереження спадщини: в Україні створили першу організацію нащадків жертв польських репресій

Сім років болю і боротьби: 27-кілограмова Поліна благає українців про допомогу заради життя

Готується новий Митний кодекс: журналістка розповіла, що буде з посилками до 150 євро

ДПСУ, фонд "Надія" та "Укрпошта" погасили марку, присвячену прикордонникам підрозділу "СТРІКС": "У темряві світить наша Воля"

ЄС не ухвалив рішення про масову депортацію українських військовозобов'язаних чоловіків, – Катерина Котенкова

Таємниці старого Подолу: Володимир Наконечний розповів, чим дивує легендарна церква Покрови та які загадки вона приховує

Посол ОБСЄ вдруге відвідав місце російського удару по житловому будинку на Подолі

Мавіки, зарядні станції та апарати для реанімації: Християнський корпус передав вантаж на Запорізький та Покровський напрямки

Поштова площа може стати головною точкою входу до історичного Києва

Горіли сміттєзвалища та масово вирубували ліси: екоінспектори підбили підсумки тижневих рейдів

Новопризначений міністр обрав Житомирщину для першого візиту: у Брусилові зводять сучасний дім для переселенців за підтримки Естонії

Тетяна Мостепан: Народження дітей сьогодні — питання майбутнього держави

На стадіоні «Спартак» у Києві відбувся товариський матч між командами посольств США та Франції

Понад 1,6 мільйона збитків: суд підтвердив правоту Держекоінспекції Поліського округу у справі про звалище тирси

На Подолі обговорили розвиток реабілітації та рекреації

Спиляли більше ста цінних дубів: на Житомирщині суд зобов'язав сільраду сплатити понад 2,5 мільйона через знищений ліс

Показати ще