Тотальна девальвація інформації: Михайло Шейтельман в ефірі Наталії Влащенко розкрив причини смерть класичної епохи фактів
У новому випуску авторської програми «Власть vs Влащенко» відома українська журналістка та ведуча Наталія Влащенко провела глибоку, філософську та по-справжньому відверту розмову з популярним політологом Михайлом Шейтельманом. Головною темою палкого обговорення став глобальний феномен нашого часу — остаточна смерть класичної епохи фактів. Спікер розповів, як тотальний надлишок інформації, криза академічної науки та фрагментація суспільства призвели до того, що об'єктивна істина перестала грати будь-яку роль у житті сучасної цивілізації.
Девальвація реальності: чому докази більше нікого не цікавлять
Спілкуючись у затишній студії, Наталія Влащенко задала розмові надзвичайно гострий та актуальний тон, запитавши свого гостя про те, як людство дійшло до такого стану і чому сьогодні залізобетонні факти практично втратили свою колишню вагу. Як кажуть у нашому народі, ситуація виглядає так, ніби ми справді «долюбилися до мышей».
Михайло Шейтельман погодився з ведучою і зазначив, що ключова причина криється у страшній девальвації всього інформаційного простору. Учасників історичних подій, самих історій та творців контенту стало настільки багато, що об'єктивна реальність просто розчинилася в цьому нескінченному потоці. Політолог підкреслив, що колись життя суспільства буквально будувалося навколо спільних орієнтирів. Наприклад, у середині минулого століття чи за часів радянського дефіциту вся країна жила за одним розкладом, дивилася ввечері одну й ту саму телевізійну передачу і мала загальну базу для обговорення. Тепер цей моноліт повністю зруйновано.
Ефект LEGO: кожен змушений будувати свій власний всесвіт
У ході ефіру Наталія Влащенко та Михайло Шейтельман знайшли неймовірно точну життєву метафору, порівнявши наше минуле та сьогодення з дитячим конструктором. Гість пригадав, що тридцять чи сорок років тому коробка популярного конструктора містила всього кілька десятків деталей — і з них можна було зібрати лише два або три фіксовані варіанти, виходу за межі яких просто не існувало.
Сьогодні ж кожна людина отримує коробку на десять тисяч деталей, з яких потрібно самостійно вибудувати цілий мегаполіс. Оскільки загальної та єдиної для всіх бази більше немає, люди стали занадто самостійними у своїх судженнях. Кожен із нас змушений по крихтах збирати власну картину світу, яка кардинально відрізняється від картини сусіда. За таких умов будь-який факт сприймається не як догма, а виключно через призму особистих оціночних суджень та приватних інтересів.
Смерть класичної науки та кілометри непотрібних знань
Окрему увагу під час діалогу співрозмовники приділили кризі, яка охопила сучасне наукове середовище. На думку Михайла Шейтельмана, класична наука в її звичному розумінні фактично померла і перестала існувати як джерело незаперечних фактів. Раніше вчені з усього світу з'їжджалися на великі конференції, ділилися результатами унікальних експериментів, і суспільство виходило з чітким розумінням: наука довела ось такий конкретний факт.
Зараз, як зазначив експерт на ефірі у Наталії Влащенко, це стало фізично неможливим. Кількість публікацій та матеріалів вимірюється десятками кілометрів, і жоден спеціаліст у світі не здатний прочитати, проаналізувати та адекватно оцінити роботу своїх колег. Через це наукові відкриття перетворилися на суб'єктивні гіпотези, які більше не можуть служити надійним фундаментом для об'єднання людства. Світ став неймовірно гнучким, і єдине, що часом повертає нас до тями та діє як реальний безперечний сигнал — це наш власний фізичний біль чи базові біологічні потреби. Проте навіть у цих питаннях людство примудряється шукати власні, альтернативні трактування.