Микола Томенко нагадав про сталінську спецоперацію підриву Києва: знищили найкращу частину стародавньої столиці

Про це пише Микола Томенко на своїй сторінці у мережі Facebook. Далі наводимо слова автора без коментарів. Також зазначимо, що думка експерта може не збігатися з позицією редакції.
Читать на русском
томенко томенко

Сьогодні сумний день в історії Києва та України, бо 24 вересня 1941 року розпочалася так звана сталінська спецоперація підриву Києва.

Нагадаю, що 19 вересня 1941 року німці увійшли в Київ і фактично відразу більшовицьке керівництво на чолі з Сталіним вдалося до застосування тактики «випаленої землі». Спочатку було заміновано всі важливі інфраструктурні обʼєкти столиці, а потім підірвано водогін, електростанцію, залізничні колії, мости через Дніпро. Під час вибуху на ланцюговому мосту імені Євгенії Бош перебували радянські військові, які відступали з міста. Точної кількості жертв досі не встановлено.

А 24 вересня 1941 року розпочався підрив центру української столиці.

Історики твердять, що першим вибухнула будівля на розі Хрещатика і Прорізної , де знаходився магазин «Дитячий світ». Історично, це був прибутковий будинок із наріжним шпилем, збудований за проектом Владислава Городецького і вважався однією із архітектурних перлин Києва, який ще називали Будинком Лицаря.

Ось як описує цю трагічну подію газета «Українське слово»:

«Горіла найкраща частина стародавньої столиці України. Цілком зруйновані та спалені Хрещатик, Миколаївська, Мерінгівська (нині Заньковецької), Ольгинська вулиця і частина Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської, Фундуклеївської вулиць та Думської площі».

За різними оцінками було зруйновано повністю або частково 324 адміністративних та житлових будинків Києва!

Згоріло:

- 5 найбільших готелів, зокрема «Савой», «Континенталь», «Гранд-готель»;

- 5 найкращих кінотеатрів міста;

- театр юного глядача, консерваторія, театр Київського військового округу, радіотеатр;

- будинок архітектора і вчених, музична і середня школи;

- будинок міськради, центральний поштамт, центральна міська залізнична станція, два пасажі, друкарня;

- більш як 100 відомих крамниць, 2 найбільші універмаги, , 5 найкращих ресторанів та кафе…

Лише в одній консерваторії згорів великий орган і близько 200 роялів та піаніно…

Було зруйновано найбільший хмарочос в Російській імперії - 12- поверховий дім Гінзбурга збудований в 1912 році.

А в же 3 листопада було знищено знаменитий Успенський собор Києво-Печерської лаври.

Олександр Довженко так написав у своєму «Щоденнику»:

«Страшну, незабутню, жахливу картину уявляв собою Крещатик, відомий в історії Радянської України під іменем вулиці Воровського. Разом з усіма вулицями, що вливалися у нього цілі століття, він лежав перед нами, поруйнований вщент. Миколаєвська вулиця, що звалася вулицею Карла Маркса, стояла вся згорівша. Високі чудесні будинки зяяли порожніми дірками своїх вікон і балконів, через які проглядало похмуре небо. Се було щось подібне до руїн Риму, Помпеї чи Геркуланума. Огонь пожрав серце української столиці - руїни, мов проникнувся Пиранезі і втілив свої руївницькі химери у нашому серці. Меринговська, Ольгинська, Прорізна, Лютеранська, Кірова, Пушкінська. Але самий похабний, самий наймерзотніший будинок у Києві на Крещатику на розі вулиці Леніна універмаг, увінчаний божевіллям архітектурного свинства, стоїть цілісінький. І коли я глянув плачучи на цю живу потвору серед руїн, чорна тінь підозри поповзла мені в душу. Тут щось не те…

Потім я розпитав ще багатьох людей і довідався, що НЕ НІМЦІ знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі. Наші ДУРНИКИ перевиконали програму завдань і на сей раз оставшись вірними своєму стилю БЕЗБАТЧЕНКІВ ДУРНОГОЛОВИХ і ГЕРОСТРАТІВ.

Се ми налякали німців, висадивши в повітря кілька десятків фашистських офіцерів разом з нашими обивателями, що йшли, звичайно, не в щот.

Але я про се нікому в житті не скажу, бо слідує говорити, що поруйнували наш «прекрасний, милий Киев фашистские изверги».

І що Лавру…висадили в повітря теж вони».

А тим часом з огидою і сумом продовжує Олесандр Довженко:

«Написати главу для оповідання, як ми звільнили Київ від німців, забирали для себе квартири у нещасних наших людей…

Як похватали енкаведисти і енкагебисти всі кращі будинки міста…»

Памʼятаємо нашу історію!

Вивчаємо уроки Другої світової війни!


Посол ОБСЄ вдруге відвідав місце російського удару по житловому будинку на Подолі

Мавіки, зарядні станції та апарати для реанімації: Християнський корпус передав вантаж на Запорізький та Покровський напрямки

Поштова площа може стати головною точкою входу до історичного Києва

Горіли сміттєзвалища та масово вирубували ліси: екоінспектори підбили підсумки тижневих рейдів

Новопризначений міністр обрав Житомирщину для першого візиту: у Брусилові зводять сучасний дім для переселенців за підтримки Естонії

Тетяна Мостепан: Народження дітей сьогодні — питання майбутнього держави

На стадіоні «Спартак» у Києві відбувся товариський матч між командами посольств США та Франції

Понад 1,6 мільйона збитків: суд підтвердив правоту Держекоінспекції Поліського округу у справі про звалище тирси

На Подолі обговорили розвиток реабілітації та рекреації

Спиляли більше ста цінних дубів: на Житомирщині суд зобов'язав сільраду сплатити понад 2,5 мільйона через знищений ліс

Колишній ультрас, якого пов'язують із резонансною справою, вже рік не в Силах оборони: ЗМІ

Електронний запис, який змінив все в поліклініках: як Поділ увійшов в історію української медицини

«Йдеться не просто про якісь технічні виправлення»: журналістка розповіла про зміни у бронюванні

Подільський район першим отримав почесну бронзову відзнаку спецпідрозділу «Омега»

Секрети старого Києва: від цих розваг сто років тому у жителів Подолу перехоплювало подих

Ситуація з українцями в Польщі потребує термінового втручання: відкрите звернення депутатів і правників до Лубінця

На презентації у Києво-Печерській лаврі Християнський корпус представив законодавчуініціативу щодо працевлаштування ветеранів

Технології, люди та безперервний вишкіл: як воює спецпідрозділ "Омега"

Поблизу Житомира підприємство заплатило понад пів мільйона за брудну воду у річці Гнилоп’ять

Показати ще