Микола Томенко нагадав про сталінську спецоперацію підриву Києва: знищили найкращу частину стародавньої столиці

Про це пише Микола Томенко на своїй сторінці у мережі Facebook. Далі наводимо слова автора без коментарів. Також зазначимо, що думка експерта може не збігатися з позицією редакції.
Читать на русском
томенко томенко

Сьогодні сумний день в історії Києва та України, бо 24 вересня 1941 року розпочалася так звана сталінська спецоперація підриву Києва.

Нагадаю, що 19 вересня 1941 року німці увійшли в Київ і фактично відразу більшовицьке керівництво на чолі з Сталіним вдалося до застосування тактики «випаленої землі». Спочатку було заміновано всі важливі інфраструктурні обʼєкти столиці, а потім підірвано водогін, електростанцію, залізничні колії, мости через Дніпро. Під час вибуху на ланцюговому мосту імені Євгенії Бош перебували радянські військові, які відступали з міста. Точної кількості жертв досі не встановлено.

А 24 вересня 1941 року розпочався підрив центру української столиці.

Історики твердять, що першим вибухнула будівля на розі Хрещатика і Прорізної , де знаходився магазин «Дитячий світ». Історично, це був прибутковий будинок із наріжним шпилем, збудований за проектом Владислава Городецького і вважався однією із архітектурних перлин Києва, який ще називали Будинком Лицаря.

Ось як описує цю трагічну подію газета «Українське слово»:

«Горіла найкраща частина стародавньої столиці України. Цілком зруйновані та спалені Хрещатик, Миколаївська, Мерінгівська (нині Заньковецької), Ольгинська вулиця і частина Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської, Фундуклеївської вулиць та Думської площі».

За різними оцінками було зруйновано повністю або частково 324 адміністративних та житлових будинків Києва!

Згоріло:

- 5 найбільших готелів, зокрема «Савой», «Континенталь», «Гранд-готель»;

- 5 найкращих кінотеатрів міста;

- театр юного глядача, консерваторія, театр Київського військового округу, радіотеатр;

- будинок архітектора і вчених, музична і середня школи;

- будинок міськради, центральний поштамт, центральна міська залізнична станція, два пасажі, друкарня;

- більш як 100 відомих крамниць, 2 найбільші універмаги, , 5 найкращих ресторанів та кафе…

Лише в одній консерваторії згорів великий орган і близько 200 роялів та піаніно…

Було зруйновано найбільший хмарочос в Російській імперії - 12- поверховий дім Гінзбурга збудований в 1912 році.

А в же 3 листопада було знищено знаменитий Успенський собор Києво-Печерської лаври.

Олександр Довженко так написав у своєму «Щоденнику»:

«Страшну, незабутню, жахливу картину уявляв собою Крещатик, відомий в історії Радянської України під іменем вулиці Воровського. Разом з усіма вулицями, що вливалися у нього цілі століття, він лежав перед нами, поруйнований вщент. Миколаєвська вулиця, що звалася вулицею Карла Маркса, стояла вся згорівша. Високі чудесні будинки зяяли порожніми дірками своїх вікон і балконів, через які проглядало похмуре небо. Се було щось подібне до руїн Риму, Помпеї чи Геркуланума. Огонь пожрав серце української столиці - руїни, мов проникнувся Пиранезі і втілив свої руївницькі химери у нашому серці. Меринговська, Ольгинська, Прорізна, Лютеранська, Кірова, Пушкінська. Але самий похабний, самий наймерзотніший будинок у Києві на Крещатику на розі вулиці Леніна універмаг, увінчаний божевіллям архітектурного свинства, стоїть цілісінький. І коли я глянув плачучи на цю живу потвору серед руїн, чорна тінь підозри поповзла мені в душу. Тут щось не те…

Потім я розпитав ще багатьох людей і довідався, що НЕ НІМЦІ знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі. Наші ДУРНИКИ перевиконали програму завдань і на сей раз оставшись вірними своєму стилю БЕЗБАТЧЕНКІВ ДУРНОГОЛОВИХ і ГЕРОСТРАТІВ.

Се ми налякали німців, висадивши в повітря кілька десятків фашистських офіцерів разом з нашими обивателями, що йшли, звичайно, не в щот.

Але я про се нікому в житті не скажу, бо слідує говорити, що поруйнували наш «прекрасний, милий Киев фашистские изверги».

І що Лавру…висадили в повітря теж вони».

А тим часом з огидою і сумом продовжує Олесандр Довженко:

«Написати главу для оповідання, як ми звільнили Київ від німців, забирали для себе квартири у нещасних наших людей…

Як похватали енкаведисти і енкагебисти всі кращі будинки міста…»

Памʼятаємо нашу історію!

Вивчаємо уроки Другої світової війни!


Куренівка на смак: Володимир Наконечний радить, де зупинитися на каву під час прогулянки районом

Майже 700 тисяч за знищені дерева: суд зобов'язав сільраду на Черкащині сплатити збитки за незаконну вирубку

Унікальний внутрішній імунітет є головною перевагою перед Росією, - Буданов

Володимир Наконечний до Дня фармацевтичного працівника відзначив спеціалістів "Фармак"

Мільйонні збитки за знищені дерева: суд зобов'язав Христинівську міськраду сплатити кошти за незаконну порубку

Євгеній Медведовський: чому Житомирщина має раз і назавжди забути про стихійні звалища

Це ритуальний захід щодо імітації виборів до імітаційного парламенту, – Ігор Яковенко про вибори до Держдуми

100 скутерів для Героїв: новий етап ветеранської програми Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія» та Християнського корпусу

Освітні втрати та кадрова криза: Буданов назвав ключові виклики для українських шкіл

Голова Подільської РДА Володимир Наконечний відзначив рятувальників ДСНС з нагоди Дня рятівника

Жіночий слід у небі: елітний спецпідрозділ «Омега» оголошує набір до лав операторів БПЛА

Столичні рятувальники за роки великої війни 3 000 разів виїжджали на ліквідацію наслідків ворожих атак, врятували 2200 життів, - Кличко

Антисемітизм карається, а українофобія ні: Президента просять втрутитися

За кожним порятунком - години важкої роботи: Буданов привітав рятівників

Півтора мільйона за зрізані тополі: суд зобов'язав Малинську міськраду сплатити збитки за незаконну вирубку

430-та місія на передову: Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та Християнський корпус передали допомогу захисникам

Володимир Наконечний показав, як закордонні донори допомагають захистити київських школярів: укриття для дітей та всього мікрорайону

Виховуємо союзників природи: екоінспектори провели незвичайний урок для школярів Денишівського ліцею

Буданов – українським студентам у Британії: «Бути українцем за кордоном – це щоденна праця для своєї держави»

Показати ще