Українці хочуть бачити Президентом професійного політика і економіста, а не військового, – соцопитування Active Group

Українці більше хочуть бачити Президентом України професійного політика аніж військового – свідчать результати соціологічного опитування проведеного компанією Active Group за підтримки Future Research Foundation – "Ставлення українців до політичного і військового керівництва та мобілізації" і презентованого в пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" 19 грудня, повідомляють Українські новини.

Так, в моделюванні образу майбутнього президента України, в контексті професії/фаху: 47.1% опитаних вважають, що майбутній президент має бути досвідченим політиком; 27.7% - військовим; 25.9% - економістом; людиною, яку знають у світі - 15.1%. Для 26.5% це виявилося заскладним питанням.

Але на уточнююче питання "Як ви ставитесь до ідеї, щоб країну очолив військовий?", абсолютно позитивно визначилося - 21.1%; більш позитивно - 21.1%.Таким чином, 42,2% у цілому не виключають такий вибір. Натомість абсолютно негативно ставляться до військового-президента 6.9% опитаних та більш негативно - 16.9%. Несприйняття на рівні 23.8%. Для 19.6% виявилося все одно чи буде майбутній президент військовим, чи ні.

Такі результати, на думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, свідчать що запит на військового-президента не є очевидним. "Я б сказав навпаки. Українці досить обережні в цьому. І бачать таку ймовірність не скільки в категоріях "сильної руки" та "навести порядок штиком", скільки з огляду на "довгу війну" й потребу концентрованого антикризового оборонного менеджменту", - пояснив експерт під час презентації дослідження.

Також соціологи дослідили ставлення українців до критики влади та командування ЗСУ. Більшість українців чули про критику політичного та військового керівництва України під час великого вторгнення Росії. 63.2% знайомі з такою критикою. 44.7% опитаних вважає, що критика політичного керівництва може бути виправдана, якщо є підстави; 33.5% так вважають щодо військового командування. У той час, ще 15.5% стверджують що критика керівництва держави завжди корисна, якщо вона конструктивна; 14.7% говорить це щодо військових.

При цьому 31,3% респондентів, живуть у світі суцільного схвалення влади і нічого не чули про критику на її адресу. 13,9% опитаних українців впевнені, що критика політичного керівництва під час війни - "не припустима за жодних умов"; "військове командування не можна критикувати взагалі" вважає 19,9%. Ще 20,1% каже що така критика політичної влади може бути виключно в окремих випадках, а щодо військового - 14,7%.

На думку Віталія Кулика, попри спроби російських ІПСО посіяти тотальну зневіру в політичне та військове керівництво країни, посилити протиріччя між військовими та політиками, підняти градус критики та "срачу", загалом у суспільства є запас "дорослого" сприйняття ситуації. Українці переважно не схильні мовчати, коли є підстави критикувати, але й критику вони починають відрізняти від критиканства. Мережеві "срачі" стають все менш тривалими та не залишають після себе потужного токсичного "сухого залишку". Люди починають фільтрувати інформацію, відключають інфодемію "голосів апокаліпсиса". "Це ще не здорове середовище, але ми на шляху до цього", - підкреслив експерт.

У зв’язку с цим вірогідна відставка Залужного в контексті дискусій щодо його ймовірного конфлікту з Зеленським в очах українців виглядає недоречною. 60,5% тих, хто негативно ставляться до можливої відставки главкома ЗСУ в той час, як тою чи іншою мірою підтримують її – 11,1%.

Противники відставки Залужного мотивують свою позицію, зокрема високою компетентністю головкома (42.7%), своєю оцінкою ситуації в ЗСУ (35.4%), тим що відставка може послабити моральний дух військових (30.7%), довірою до Залужного серед громадян (27.6%), загальною оцінкою моральних якостей Залужного (26.1%), підтримкою Залужного міжнародними партнерами (21.6%).

Натомість мотивацію прихильників відставки главкома ЗСУ респонденти вбачають в наявності політичних мотивів відставки (24.1%), загальній ситуації в ЗСУ (21.3%), успішністю боротьби з корупцією в ЗСУ (12.8%), загальною оцінкою компетентності Залужного (11.2%). 35.9% не змогли відповісти на це питання.

Дослідження здійснено за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Період збору даних: 13-15 грудня 2023 року. Генеральна сукупність: громадяни України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Кількість респондентів: 2000. Теоретична статистична похибка репрезентативності (при довірчій ймовірності 95% і): відсотку відповідей 50% – +/-2,2%; відсотку відповідей в 25% та 75% – +/- %; відсотку відповідей в 10% та 90% – +/- 1,4%.

З повною версією дослідження можна ознайомитися на сторінці Active Group.