Відеоігри та агресія: чи є між ними зв’язок
Лікарі та психологи не перестають вивчати вплив «іграшок» на мозок дитини і роблять відкриття
З тих пір, як з’явилися комп’ютерні ігри, не вщухають бурхливі суперечки. Одні вважають їх безумовним злом і чи не єдиною причиною багатьох кривавих злочинів. Інші – звичайними іграшками, які прийшли на зміну лялькам, ведмедикам і машинкам. Треті знаходять у відеоіграх безумовну користь: «дитя» розвиває мозок і каналізує агресію. Де правда?
Як відеоігри впливають на розвиток дитини, поки неможливо сказати точно. Має пройти час, змінитися покоління, щоб було, з ким порівнювати. Світ ігор не стоїть на місці. І покоління, із захопленням ганяти по екрану перших двомірних чоловічків, безумовно, відрізняється від нинішніх дітей, буквально живуть в тривимірної віртуальної реальності. Але наука теж на місці не стоїть.
Одне з перших досліджень в даній області відноситься до 2000 року. Тоді вчені довели, що ігри роблять більш згубний вплив, тому що – на відміну від кіно або телевізора – є інтерактивними. Той, хто грав в модні тоді Doom, Wolfenstein 3D або Mortal Kombat, ставав схильний до агресивних думок, почуттів і поведінки – як в лабораторних умовах, так і в житті.
Вони відібрали 227 студентів, що відрізнялися неприборканою вдачею і отримували за це нарікання, і вивчили їх ігрові пристрасті.
Виявилася залежність між захопленням жорстокими відеоіграми і агресивною поведінкою.
Впливали гри і на успішність. І справа не в тому, що заграв студент забуває про підручники і семінарах. Низька успішність якимось чином була пов’язана з кількістю часу, які він проводив з джойстиком в руці ще до надходження в коледж.
В іншому експерименті 210 молодих людей розділили на дві групи. Перших посадили грати в агресивну (Wolfenstein 3D) гру, друге – в спокійну (Myst). Після закінчення сеансу їх попросили покарати своїх суперників по грі: як комп’ютерні персонажів виступали ті ж самі студенти, учасники експерименту. Покарання полягало в тому, що студенти включали гучні неприємні звуки, що лунали в навушниках їх віртуальних противників. Той, хто грав в гру агресивну, робив це довше, з великим ентузіазмом і гордістю інтенсивністю, ніж студенти з другої групи.
У тому, що стосується зв’язку між рівнем агресії і відеоіграми, фахівці виявляють рідкісне одностайність: 90% педіатрів і дві третини соціологів, опитаних вченими з Огайо, впевнені в її існуванні.
Цікаво, що широка громадськість подібного одностайності не проявляє. Тут є як люди, які вважають, що нічого страшного в іграх немає, так і прихильники звинувачувати їх за всі злочини в світі.
У 2015 році Американська психологічна асоціація проаналізувала більше 100 досліджень, присвячених темі – з 2005 по 2013 рік. Висновок був тим же. Деякі дані свідчили на користь скоєння злочину і вказували на зміни в мозку внаслідок такого дозвілля, проте їх було недостатньо для того, щоб робити строгі наукові висновки.
«Вчені вивчають агресивні ігри вже більше 20 років, – каже глава наукової групи Марк Аппельбаум, – але до сих пір ми не маємо в своєму розпорядженні достатніми даними, щоб пов’язувати їх з насильницькими злочинами. Вони є одним з факторів ризику – і тільки ».
Проблема виникає з тими підлітками, які проводять перед екраном більше трьох годин в день, постійно граючи в жорстокі іграшки, практично не спілкуючись в реальному світі. Така моральна інфантильність, безумовно – живильне середовище для злочинів. Адже підліток не вміє співпереживати, не боїться заподіяти біль або страждання оточуючим, не думає про почуття інших людей, та й взагалі схильний сприймати їх як щось абстрактне і ілюзорне.
Для серії експериментів, що проводилися спільно з Рочестерського університетом, була створена спеціальна гра: модифікована, що не жорстока версія Half-Life 2 (оригінал відрізняється особливою ненажерливістю). У ній гравці не вбивали супротивників з особливою жорстокістю, а просто «мітили», після чого ті розчинялися в повітрі.
Вчені з Оксфорда вважають, що їх дослідження – перше, в якому вдалося простежити сам механізм впливу ігор на агресивність. Вони спробували з’ясувати, чи сам присутнє в грі насильство робить геймерів більш агресивним або якісь інші чинники.
«У гравця є гостра психологічна необхідність стати переможцем, – говорить доктор Пржібільскі. – Якщо його бентежить погано продуманий дизайн, він не може розібратися в управлінні, застряє на одному рівні і не може зберегти досягнутий прогрес – він злиться. Безумовно, ця потреба управляти грою ставала більш важливою для учасників жорстокого варіанту Half-Life ».
Нагадаємо, раніше Politeka писала про те, що компанія Google успішно працює над розвитком проекту, пов’язаного з прогнозом дати смерті людини.
Як повідомляла Politeka, вчені зможуть отримати «спогади» з клітин ДНК організму людини.
Також повідомлялось, що комп’ютерна гра може вилікувати страшне психічне захворювання.
Джерело: internetua.com