Українська держава гетьмана Скоропадського: експерти розповіли, як це було
14 травня в Києві на площадці просвітницького центру Трансформер за підтримки Громадської Організації “Оберіг Суспільства” пройшла експертна дискусія “Гетьманат: держава буржуазного націоналізму”, присвячена подіям сторічної давнини, а саме встановленню в Україні влади гетьмана П.Скоропадського і проголошенню Української держави
Українська держава стала проектом-антагоністом існуючої до неї УНР – якщо перша була передусім державою орієнтованою на праві принципи – приватну власність, сильний державний режим та консервативні цінності, то УНР була соціалістичним проектом, причому, як зазначив учасник дискусії історик Павло Гай-Нижник, несоціалістичні партії до розбудови УНР не допускалися.
За словами куратора культурно-просвітницького простору “Трансформер” Сергія Бригадира, сучасні націоналістичні та праві сили в Україні такими є лише умовно – на практиці вони сповідують ліві соціалістичні ідеї, чим нагадують своїх попередників з Центральної Ради.
Інший учасник дискусії – головний редактор порталу “Наступна республіка” Олег Вишняков наголосив на важливості формування правого попиту в суспільстві. За його словами, у політиці 1918 року цей попит сформувала бездарна політика соціалістичних сил, тепер же як і тоді існує чітка необхідність формування попиту в суспільстві на ідеї консервативного ринкового ґатунку. Важливим також він бачить і критику існуючого політичного середовища правих сил в Україні – вони передусім займаються питаннями мови, культури, патріотичної повістки, замість орієнтації на соціально-економічні фактори, які дедалі більше ігноруються українськими правими.
Павло Гай-Нижник з цього приводу зазначив, що нині навіть регіонали кричать “Слава Україні!”, отож стара націоналістична тематика не веде до успіху правих сил в Україні. Натомість, як зазначив Павло Гай-Нижник, вітчизняним правим силам варто визначитися з ключовими засадами політики яку вони пропонують – домінуючою моделлю міграційної політики, моделлю парламенту та інших сутнісних підстав державної політики.
Також важливим і незаслужено забутим залишається економічне питання, як відзначив один з гостей заходу, в країні де землевласники сто років назад спромоглися на озброєний державний переворот сьогодні вони не можуть навіть придбати землю сільськогосподарського призначення. Представник Школи молодших командирів імені Аксьона і Хоми соціолог Данило Коваль застеріг від неконструктивної позиції в економіці, зазначивши, що приватизаційні процеси можуть стати проблемними, якщо будуть проходити в хаотичних умовах.
Голова Політради консервативного руху “Традиція і порядок” зі свого боку зазначив, що попри потрібність ринкового підходу до вирішення економічних проблем в Україні, зачарування авторитарними модернізаційними процесами Чилі та Сінгапуру є дещо неконструктивним, і радше символічним явищем, аніж таким, що може дійсно нести функцію рольової моделі для потенційної консервативної модернізації України.