Ринковий нагляд без компромісів: Дмитро Заруба анонсував усунення законодавчих розбіжностей з ЄС
Час лавірування між стандартами минув — попереду жорсткі дедлайни та безальтернативні європейські правила. Використання звичних, але часто оманливих написів типу «еко» чи «натуральний» тепер опиняється під суворою забороною. Головні керівники та провідні експерти галузі відверто розповіли, до чого готуватися підприємцям, як Державна екологічна інспекція перевірятиме кожну упаковку на полицях супермаркетів і чому подальше відтягування реформи загрожує здоров'ю кожного з нас.
Масштабне навчання інспекторів та підготовка до перевірок
Для того щоб нові правила гри працювали не лише на папері, Державна екологічна інспекція України активно готує своїх фахівців до реального контролю. Нещодавно відбувся триденний навчальний курс, покликаний навчити інспекторів виявляти порушення за першими ж ознаками на упаковці. Держава чітко дає зрозуміти: ринковий нагляд за якістю та безпекою хімічних товарів виходить на абсолютно новий рівень.
Керівництво відомства наголошує, що адаптація українського контролю під європейські стандарти — це незворотний процес, який напряму впливає на повноваження екологічних служб.
«До складу робочої групи входять представники Мінекономіки, МОЗ, Держекоінспекції, ДСНС, Держпродспоживслужби, Держмитслужби, бізнес-асоціацій і компаній, наукових та експертних організацій, а також експерти проєкту ОБСЄ «Екологічний моніторинг наслідків війни проти України та стратегія відновлення» які презентують в межах навчальної програми очікувані зміни для усунення розбіжності між вітчизняним і європейським законодавством у сфері класифікації, маркування та паковання хімічної продукції. Ці зміни у першу чергу стосуються повноважень Держекоінспекції у сфері ринкового нагляду», — заявив Перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба.
Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України
Безпрецедентні зміни та заборонені слова
Основний удар реформи припаде на так званий «зелений камуфляж», коли виробники безпідставно називають свій товар повністю безпечним. На основі оновленого європейського регламенту в Україні вводиться список слів-табу, які більше не можна буде просто так писати на етикетках небезпечної хімічної продукції, у рекламі чи в інтернеті.
Під заборону потрапляють такі популярні терміни як «нетоксичний», «екологічний», «зелений», «натуральний» та будь-які інші абстрактні заяви. Тепер компаніям доведеться звітувати за кожне слово: замість розмитого «еко» потрібно буде вказувати конкретику, наприклад, чіткий відсоток використаного переробленого пластику. Дозволеними залишаться лише офіційні програми маркування, визнані на міжнародному або національному рівнях.
Експерти наголошують, що європейське законодавство останніми роками пройшло через серйозні трансформації для захисту довкілля, і Україна має наздоганяти ці тренди без жодних зволікань.
«Регламент CLP у період 2023 – 2025 рр. зазнав безпрецедентних змін для досягнення цілей Європейського Зеленого курсу та впровадження нових класів небезпеки», — акцентувала увагу експертка Світлана Берзіна, детально описуючи нову законодавчу рамку.
Суворі дедлайни: скільки часу залишилося у бізнесу
Для того щоб українські підприємці встигли переформатувати свої виробничі процеси та змінити дизайн пакування, встановлено чіткі часові межі. Головний дедлайн — 6 грудня 2026 року. До цієї дати весь бізнес зобов’язаний провести повну класифікацію своєї продукції за класами небезпеки, розробити спеціальні паспорти безпечності та нанести правильне попереджувальне маркування.
Попри те, що класифікацію за деякими специфічними екологічними критеріями та руйнуванням ендокринної системи відтермінували до 2027 року для речовин та до 2028 року для сумішей, загальні правила маркування залишаються незмінними та обов'язковими для виконання.
Реальний стан справ на полицях магазинів
Щоб перевірити, наскільки нинішні товари відповідають стандартам, організатори навчання провели експеримент в одному з супермаркетів відомої мережі. Результати виявилися невтішними: зроблені фотознімки реальних етикеток показали, що більшість товарів зараз продається з грубими помилками.
Саме тому фахівці закликають відмовитися від ідеї чергових перенесень термінів дії регламенту, адже безпека людей має стояти на першому місці.
«Стимуляційні вправи з оцінки маркування доводять що переважна більшість маркування виконана з суттєвими помилками за первинними ознаками, тобто без оцінювання якості проведеної класифікації та співставлення даних паспортів безпечності. Отже, подальше відтермінування застосування ТР КМП є неприпустимим і необґрунтованим. На відміну від системи державної реєстрації хімічних речовин, – класифікація і маркування хімічних небезпек продукції не потребує від виробників та імпортерів значних витрат і часу для забезпечення дотримання відповідності встановлених вимог. З іншого боку на вагах – інформування споживачів і користувачів продукції щодо її небезпек і попереджувальних заходів, тобто захист здоров'я людини та довкілля...», — підсумувала Світлана Берзіна.