День 40 святих: чому сьогодні не можна рахувати гроші і думати про погане

22 березня відзначають церковне свято Сорока святих або день Всіх Святих

У цей день віряни згадують сорок севастийских мучеників, найвідоміших «воїнів Христа», повідомляє Znaj.ua.

Сьогодні потрібно поставити в церкві 40 свічок і подякувати Богові, а також звернутися до нього з проханням захистити сім’ю від хвороб і негараздів, і бити рівно 40 поклонів.

Господиням необхідно спекти 40 булочок у формі птахів. Це можуть бути і жайворонки, і сороки – будь-які пернаті, так як наші предки вважали, що вони є вісниками добра та миру.

Часто булочки-птиці нанізивали на прутики і запікали так. Потім їх развешівали на деревах, а також дарують сусідам і дітям – щоб «свійська птиця в господарстві була здорова».

Існувало повір’я, згідно з яким 22 березня сорока повинна була свита себе гніздо. Звідси сформувалася приказка: «нині сорока – іменинниця». Рушить гніздо було гріхом: так можна було накликати в будинок біду, адже саме сорока – оберіг сімейного вогнища і достатку, тому як вона «охрещений на сорок святих».

Також прийнято запрошувати близьких людей в будинок і, чим більше їх буде, тим краще.

Крім традицій, є в свята і свої заборони.

Вважається, що 22 березня категорично не можна: лаятися, гніватися, думати про погане, працювати і прибирати, в’язати, шити, вести ремонтні роботи і проводить будь-які грошові операції. За повір’ями, які порушили заборони обіцяно «40 хвороб» в якості покарання. Дозволяється піч – щоб задобрити весну.

День Сорока святих також носить назву «Сороки», яке походить від 40 севастийских мучеників. У цей день Православною церквою звершується пам’ять про них, однак сам свято не має нічого спільного з мучениками.

За традиціями східних слов’ян, в цей день потрібно молитися перед Албазінський іконою Божої матері: дякувати Богові за його дари людям, за здорові вагітність і пологи, за захист православних святинь.

Існувало повір’я, що з теплих країн в цей день прилітають жайворонки і кулики, які приносять з собою весну. У Білорусі та Україні вважали, що повертаються пташки з Вирію – тому в Гомельській області їх називали «Вире».
Вважається, що господарство, в якому звила гніздо ластівка, буде щасливим.

«Сороки» припадають на п’яту неділю Великого посту, так що в сім’ях балували себе різноманітною випічкою у вигляді різних птахів. Тут можна було проявити творчу енергію на повну. Господині перетворювали звичайних птахів з борошна на справжні витвори мистецтва гастрономії – вирізали чубчики, візерунки на крилах, і навіть пекли гніздечка.

Діти також брали активну участь в приготуванні смачних символів свята. Готових «птахів» садили на підвіконня і відкривали вікно. Крім пернатих, в цей день пекли млинці з прісного тіста; вони підсушують і від цього називалися «преснушкі».

«Крилату» випічку роздавали дітям, які бігли «закликати» весну та жайворонків. Обряд такого «клацання» супроводжувався веснянками – спеціальними сезонними піснями.

Цікаво, що печених пташок з’їдали в повному обсязі: голови згодовували худобі або віддавали матері зі словами «Як високо літав жайворонок, так щоб і льон твій високий був. Яка голова у мого жайворонка, так щоб і льон головатий був ». Також через сарай кидали паски. Вважалося, що в який бік «вкаже» паску, туди дівчина і вийде заміж.

У Сербії в той свято прийнято спалювати сміття і прибирати будинок і двір. Всі домашні повинні стрибнути по три рази через вогонь. Молоді люди і дівчата збираються в ніч на «Сороки», стрибають через розпалений багаття, співають пісні і грають до світанку. Приходячи додому, вони били домочадців гілками зі словами: «Щоб здоровий був, як бик, швидкий, як олень, вгодованим, як свиня, і ріс, як верба».

Вважається, що якщо в день Сорока святих погода порадує теплом і сонцем, то можна вважати, що весна перемогла зиму, і далі встановиться тепла і ясна погода.