Томенко про "Таємні коаліції" і чому це небезпечно: "Оновлений" уряд Свириденко тримається на штиках екс-ОПЗЖ та бізнес-груп
За його словами, замість монобільшості "Слуги народу", ми маємо справу з "неТАЄМНОЮ" урядовою коаліцією, яка включає представників забороненої проросійської ОПЗЖ та впливових бізнес-груп. Дізнайтеся, чому голосування за прем'єр-міністра стало "знаковою характеристикою" справжнього складу Ради і чому Томенко вимагає негайно узаконити цю "нову" більшість, щоб уникнути тіньових домовленостей.
Математика влади: хто насправді підтримав уряд Свириденко?
Голосування за прем'єр-міністра України завжди є ключовим моментом, який проливає світло на реальний розклад сил у Верховній Раді. І, за словами політика та громадського діяча Миколи Томенка, призначення "оновленого" уряду Юлії Свириденко 15-16 липня 2025 року стало яскравим тому підтвердженням.
"Голосування за премʼєр-міністра України, з огляду на приписи Конституції, є визначальною характеристикою оцінки реального СКЛАДУ парламентської більшості (коаліції) у Верховній Раді України", – наголошує Томенко. І результати цього "знакового голосування" дозволяють зробити вельми неочікувані висновки:
"Слуга народу" не монолітна: Попри те, що кандидатуру Юлії Свириденко вніс сам Президент, за неї проголосував лише 201 депутат із 231 членів президентської партії. Деякі утрималися, хтось не голосував, а 20 депутатів взагалі були відсутні. Це свідчить про те, що колись монолітна "монобільшість" вже не є такою.
Неочікувані союзники: Екс-ОПЗЖ: Як стверджує Томенко, "головним союзником та реальною складовою частиною оновленої урядової коаліції є депутати із забороненої проросійської партії медведчука-бойка". За Юлію Свириденко проголосували 25 депутатів з екс-ОПЗЖ (15 з "Платформи за життя і мир" та 10 з "Відновлення України"). Це викликає серйозні запитання щодо ідеологічних засад нової більшості.
Вічні партнери: Бізнес-групи: Традиційною і "постійною" складовою всіх парламентських більшостей, за словами Томенка, є депутатські групи, сформовані представниками бізнес-груп. Цього разу це 15 депутатів з "Довіри" та 12 з "За майбутнє", які підтримали нового прем'єра.
Опозиція залишається: Депутати з "ЄС", "Батьківщини" та "Голосу" не голосували за нового прем'єр-міністра. Винятком стала лише депутатка Ташева з "Голосу", яка підтримала Юлію Свириденко.
Кінець "монобільшості" і виклик для Конституції
На підставі цих даних Микола Томенко робить рішучий висновок: "парламентська більшість (коаліція), яка була створена із однієї фракції «Слуга народу» і складалася із 254 депутатів, фактично завершила свою діяльність".
Тепер, за його словами, реальну "оновлену" урядову коаліцію складають депутати "Слуги народу" та представники депутатських груп, що були сформовані на основі забороненої фракції ОПЗЖ, а також мажоритарники від різних бізнесових угрупувань.
Ця ситуація, на думку Томенка, ставить під сумнів конституційність подальшої роботи уряду без офіційно оформленої коаліції. Він наголошує на тому, що, "з огляду на вимоги Конституції та чинного законодавства необхідно офіційно узаконити нову коаліцію, тобто провести установчі збори, оприлюднити список та програму діяльності цієї коаліції".
Уроки минулого: "Таємні коаліції" і чому це небезпечно
Микола Томенко проводить паралелі з минулим, нагадуючи, що "подібна історія з «таємною коаліцією» мала місце з моменту обрання премʼєр-міністром Володимира Гройсмана 14 квітня 2016 року". Тоді, за його словами, реальна чисельність урядової коаліції, сформованої фракціями БПП та "Народного фронту", становила лише 223 депутати – менше за конституційний мінімум. І тодішній голова ВРУ Андрій Парубій "так і не оприлюднив список реальної парламентської коаліції".
Ця ситуація з "таємними коаліціями" не лише є порушенням конституційних норм, а й підриває довіру до влади. Коли суспільство не знає, хто насправді формує більшість і несе відповідальність за рішення уряду, це створює простір для кулуарних домовленостей та тіньових впливів.
Саме тому Микола Томенко закликає: "Не менш важливою є потреба нарешті виконати припис статті 83 Конституції України та встановити «засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій» у Регламенті". Це дозволить уникнути повторення помилок минулого та зробити процес формування влади більш прозорим і відповідальним перед народом. Адже в умовах війни, коли країна потребує максимальної єдності та прозорості, "таємні коаліції" – це розкіш, яку Україна не може собі дозволити.