Голодомор 1932-1933: 5 головних фактів геноциду українців

24 листопада в світі згадують Голодомор в Україні. О 16:00 за київським часом в пам’ять про жертви страшного голоду 1932-1933 років запаляться свічки

Politeka нагадає про п’ять головних фактів Голодомору.

Геноцид

Причиною виникнення голоду в 1932-1933 роках стала політика насильницької колективізації і вилучення хліба у селян. Історики визнають, що масовий голод 30-х років був створений абсолютно штучно комуністичною владою СРСР і ніяк не залежав від природних факторів.

У селян, які не виконували план з хлібозаготівлі, вилучалися і всі інші запаси їжі – в якості штрафу. Про «ефективність» цих заходів рапортував Сталіну Станіслав Косіор, другий генсек ЦККП (б)У.

Хотіли змусити селян віддати державі зерно, яке вони нібито ховають, а насправді забирали все мізерні запаси, навіть сушені яблука, прирікаючи людей на вірну загибель.

У 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 геноцидом українського народу. Визнання Голодомору геноцидом підтримали 23 країни, в тому числі США, Австралія, Канада, Італія та інші.

Голодомор 1932-1933

Кількість жертв

Через відсутність точних демографічних даних того періоду і знищення або фальсифікацію архівних документів підрахувати точну кількість жертв Голодомору складно. Зараз більшість дослідників сходяться на тому, що загиблих від голоду в Україні було приблизно 3,5-3,9 мільйонів осіб. У мирний час українців загинуло більше, ніж за роки Другої світової війни!

Крім того, серед загиблих від голоду на території РФ в ці роки було 200 тисяч етнічних українців.

Якщо ж враховувати потенційне число ненароджених за роки голоду дітей, то населення України скоротилося майже на 10 мільйонів.

Голодомор 1933 – геноцид українського народу

Діти під час Голодомору

Близько половини всіх жертв Голодомору в Україні – це діти у віці від народження до 17 років. Діти гинули від голоду, а іноді ставали жертвами канібалізму. Зафіксовані випадки, коли доведені до відчаю і божевілля від голоду селяни з’їдали тіла померлих дітей.

Закон про «п’ять колосків»

Щоб боротися з розкраданням державного майна, а на ділі – знищувати зневірених від голоду селян, в серпня 1932 року почав діяти закон, який отримав в народі назву «п’ять колосків». За кілька колосків пшениці, які селяни намагалися принести з колгоспного поля своїм вмираючим від голоду дітям, призначався розстріл з конфіскацією майна. У перший же рік дії закону було засуджено 150 тисяч осіб.

Знищення сільського населення

Найбільше число жертв Голодомору припадає на Харківську, Київську, Полтавську, Сумську, Черкаську, Одеську, Житомирську області. Більшість із загиблих від голоду в Україні були етнічними українцями – 81%. Адже більшість етнічних українців проживало в селах і геноцид, влаштований радянською владою, був спрямований саме проти них.

У містах діяла карткова система забезпечення продовольством. У селян же відбирали урожай і домашню худобу, позбавляли їх можливості вижити, забороняли залишати села. Військові загони блокували села і затримували всіх, хто намагався втекти від голодної смерті. Тих, хто намагався бунтувати, розстрілювали.

Нагадаємо, на 16.00 запланована загальнонаціональна хвилина мовчання в пам’ять про жертви голоду, від якого загинули мільйони громадян України.

Нагадаємо, країна ЄС відмовилася визнавати Голодомор геноцидом українців.

Як повідомляла Politeka, чи вважають українці Голодомор геноцидом: з’ясована правда.

Також Politeka писала, що її вбили і з’їли: в мережі згадують жахливий Голодомор.