Освітній «руській мір» за кошти українців: Микола Томенко обурився тим, що орденоносець путіна готує кадри національної безпеки України

З 1 липня 2026 року в Україні стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів, яка підсвітила шокуючу правду. Одними з найактивніших у рекламі своїх послуг виявилися приватні університети Сергія Ківалова — людини, яка отримувала ордени з рук Путіна та роками пропагувала проросійські наративи. Найстрашніше те, що ця «освітня фабрика» за повної підтримки провладних політиків просто зараз масово готує майбутніх правоохоронців та фахівців із нацбезпеки. Як «Слуги народу» стали на захист одіозного ексрегіонала, чому Давид Арахамія очолив наглядову раду його університету та як українська влада роками покриває «ківаловщину» — у нашому детальному матеріалі.

Нацбезпека під соусом «МГУ»

Головна сенсація нинішньої вступної кампанії викликала хвилю обурення в експертних колах. Політик і громадський діяч Микола Томенко відкрито б'є на сполох: приватна освітня імперія Сергія Ківалова не просто вижила після початку повномасштабного вторгнення, а продовжує розростатися та отримувати ліцензії від Міністерства освіти. Наразі до цієї мережі входять Міжнародний університет (колишній одеський МГУ, який символічно належав офшорам з Багамських островів), Київський університет інтелектуальної власності та права, низка філій і навіть коледж у Лондоні. Окрім цього, Ківалов досі залишається президентом державного Національного університету «Одеська юридична академія».

Проте найбільший цинізм ховається у спеціалізаціях, які пропонують абітурієнтам. Микола Томенко у своєму дописі наголошує на страшній загрозі:

«Але найсумніше, щоб не сказати найстрашніше, є те, що головна спеціалізація цієї освітньої фабрики - це випуск фахівців у галузі національної безпеки) та правохоронної діяльності. Як так може бути, - запитаєте Ви,- що в умовах війни проти російської орди вбивць, варварів і мародерів фахівців у таких НАДВАЖЛИВИХ стратегічних сферах готує орденоносець путіна і пропагандист "ідеології русского міра"?»

«Слуги» підставили плече: Арахамія та Стефанчук у наглядових радах Ківалова

Відповідь на питання «як таке можливо» виявилася банальною — усе тримається на міцному політичному даху. За словами Томенка, «освітню ківаловщину» взяли під надійну опіку найвпливовіші люди з чинної владної команди.

Зокрема, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія особисто очолює Наглядову раду ківаловського Київського університету інтелектуальної власності та права. Водночас голова Верховної Ради Руслан Стефанчук опікується діяльністю юридичних вишів загалом, а його брат — також народний депутат — оберігає від переобрання соратницю Медведчука Лідію Ізовітову, яка очолює Спілку адвокатів.

Ба більше, дружба Ківалова та Стефанчука вийшла на міжнародний рівень. Вони створили Міжнародний гуманітарний коледж Лондона, який тепер пафосно презентують у медіа як «перший в історії український університет у Великій Британії».

Микола Томенко підсумовує цей політичний союз вкрай жорстко:

«А все дуже просто... Так і живемо: на словах влада - мазепинці, петлюрівці та бандерівці, а по факту - друзі та соратники "русскоміровців" Ківалова і К».

Історія непотоплюваного: 20 років при владі без страху перед криміналом

Феномен Сергія Ківалова полягає в тому, що він знаходив спільну мову абсолютно з усіма президентами України, попри революції та кримінальні справи. Схема його виживання працює безвідмовно вже понад двадцять років:

• 2004 рік: Ківалов у статусі голови ЦВК підраховує голоси та оголошує Януковича президентом, що викликає Помаранчеву революцію. Проти нього відкривають справу за фальсифікації.
• 2005 рік: Нова помаранчева влада швидко «забуває» про гріхи. Президент Ющенко підписує Ківалову своє фото на згадку з теплими побажаннями, а нова ЦВК вручає йому ювілейну медаль. (Для об'єктивності Томенко нагадує, що ще у 2002 році в академії Ківалова кандидатську дисертацію захистив і Петро Порошенко).
• 2010–2012 роки: За Януковича Ківалов стає головним ідеологом нищення судової системи та пише скандальний закон про регіональні мови («закон Колесніченка-Ківалова»), який розколов країну.
• 2014 рік: Після Революції Гідності СБУ відкриває проти нього справу за сепаратизм. Але стається диво: тогочасний генпрокурор Махницький їде до Одеси, бере з рук Ківалова нагороду, а згодом захищає в його академії дисертацію. Справу про сепаратизм швиденько закривають.
• 2019–2026 роки: Прихід до влади команди Володимира Зеленського нічого не змінив. Одіозний ексрегіонал зберіг увесь свій неформальний вплив на суди та університети, адже тепер його імперію надійно прикрили лідери «Слуг народу».

Ситуація навколо Сергія Ківалова показує, що епоха кулуарних домовленостей та кумівства нікуди не зникла навіть під час повномасштабної війни. Поки країна стікає кров'ю, люди, які готували ґрунт для російської агресії, продовжують виховувати нове покоління українських спецслужбістів під пильним наглядом топчиновників з Верховної Ради. Наразі жодної реакції від Міністерства освіти чи керівництва фракції «Слуга народу» на ці факти немає.