Пам'ять вкарбована у вічність: очільник Подолу розповів про прощання з батьком трьох дітей, який загинув у першому бою

Старший солдат Микола Ігнатенко залишив мирне життя, дружину та трьох дітей, аби захистити країну, але його перше бойове завдання на Донеччині стало для нього останнім.

Гірка традиція: Поділ на колінах зустрічає своїх захисників

Контрактовій площі століттями судилося бути не лише центром вирування столичного життя, а й місцем, звідки українські воїни йшли боронити свою землю. За словами Володимира Наконечного, сьогодні ця площа знову стала свідком великого болю та великої честі.

Очільник району у своєму зверненні підкреслив, що громада відновлює священну, хоч і дуже гірку традицію — проводжати в останню путь тих, хто закрив нас собою від ворога. Саме тут Поділ, схиливши голови, віддав останню шану Герою на щиті — Миколі Олександровичу Ігнатенку.

Справжній киянин: від мирних планів до холодних окопів

У своєму дописі голова РДА поділився історією полеглого воїна. Микола був плоттю від плоті Києва: тут він народився, виріс, зустрів кохання та виховував трьох чудових дітей. Його пам'ятатимуть як людину виключно мирної праці, чесного фахівця та надійного друга. А головне — як неймовірно турботливого батька, чоловіка та сина, для якого власна родина була цілим всесвітом.

Проте, коли російський окупант прийшов підпалити та знищити цей всесвіт, Микола без вагань залишив затишний дім і зробив свій чоловічий вибір.

Оператор РЕБ: вірність присязі до останнього подиху

На фронті старший солдат Ігнатенко обійняв надзвичайно відповідальну посаду — став оператором відділення радіоелектронної боротьби 2-го механізованого батальйону. Як зазначають його бойові побратими, він завжди був людиною слова та надійним плечем у бою, на яке можна було спертися у найважчу хвилину.

Трагічна розв'язка настала 26 травня 2025 року. Поблизу населеного пункту Шевченко Перше на Донеччині підрозділ Миколи виконував бойове завдання. Для киянина воно було першим і, на превеликий жаль, останнім. Герой загинув, до останнього подиху тримаючи оборону нашої свободи.

Пам'ять, яка вкарбована у вічність

Володимир Наконечний наголосив, що жодні слова у світі не здатні загоїти страшну рану в серцях дружини, дітей та батьків загиблого. У ці чорні дні весь Поділ плаче разом із родиною Героя та розділяє їхній невимовний біль.

Від імені всієї громади району посадовець висловив найглибші співчуття рідним та бойовим побратимам Миколи Ігнатенка. Його ім'я тепер стоїть поруч із тими, хто століттями виборював нашу незалежність, і назавжди вкарбоване в новітню історію столиці.