Заповідна зона під цілодобовою вартою: екопатруль та журналісти «полювали» на браконьєрів у Сулинському заказнику
У розпал операції «Нерест-2026» знімальна група телеканалу «Інтер» разом із екоінспекторами вирушила в рейд найгарячішими точками Черкащини та Полтавщини. Кілометри сіток, покинуті бази на островах та сазани вагою в кілька кілограмів, яких дивом врятували від загибелі. Як працює «цифрове око» над Дніпром та чому цього року браконьєрам стало непереливки — читайте у нашому репортажі за матеріалами «Єдиних новин».
«Весільні танці» на мілководді та беззахисність риби
Зараз у водоймах Центральної України триває пік нересту. Величезні лящі та коропи влаштовують справжні «шлюбні ігри» на прогрітому сонцем мілководді. У цей момент інстинкт продовження роду виявляється сильнішим за обережність: риба підходить майже до самих ніг, не зважаючи на шум човнів чи присутність людей.
Саме цією беззахисністю і користуються нелегальні рибалки. Під Черкасами та на лівому березі Кременчуцького водосховища, де розташовані найбільші природні «пологові будинки» для риби, браконьєри розгорнули справжній промисел. Вони використовують «резинки» та сітки, намагаючись виловити якомога більше ікряної риби, яку потім збувають на чорних ринках.
Сулинський заказник: заповідна зона під цілодобовою вартою
Особлива увага інспекторів прикута до Сулинського державного ландшафтного заказника. Це майже 8 тисяч гектарів заповідної акваторії, куди заходить риба з усього водосховища. Тут заборонено не лише рибалити, а й навіть просто пересуватися човнами.
Під час останнього рейду, який зафіксували журналісти «Інтера», інспектори виявили справжнє «павутиння» із заборонених мисинових сіток. Тільки за один виїзд 8 травня було вилучено близько одного кілометра сіток. Вічко у них настільки мале (30х30 мм), що там гине не лише дрібна риба, а й мальок великих видів, який просто розчавлюється під вагою улову.
«Риба заходить сюди на нерест з усього водосховища. Вона шукає мілину, де вода прогрівається швидше. Браконьєри це знають і розставляють сітки прямо на шляху її ходу. Наша присутність тут — це єдиний спосіб врятувати ці тонни ікри», — розповідають інспектори в ефірі марафону.
Врятовані гіганти та «товарний вид» для держави
Робота інспекторів під час рейду була виснажливою: кожну сітку потрібно було ретельно перевірити. Живу рибу, серед якої траплялися й справжні красені-сазани, екологи намагалися якомога швидше звільнити та випустити назад у воду. Кожна така рибина — це тисячі нових життів у майбутньому.
На жаль, не всю рибу вдалося врятувати. Близько 81 кілограма снулої риби, яка вже не мала шансів вижити, було вилучено та передано на рибоприймальні пункти. Кошти від її реалізації підуть прямо до державного бюджету.
Дрони та тепловізори: новітні методи боротьби
Цього року тактика боротьби з браконьєрством змінилася. Поліція та екоінспекція активно використовують повітряну розвідку. Квадрокоптери з тепловізійними камерами дозволяють бачити порушників навіть уночі, коли вони намагаються непомітно зняти сітки.
На островах Сулинського заказника розгорнули цілодобові пости екоконтролю. Це вже дало результат: кількість зухвалих вилазок значно поменшала. Раніше браконьєри могли вивозити звідси по 5-10 тонн риби за ніч, відчуваючи повну безкарність. Тепер же « Шахед» екологічного контролю бачить усе.
Операція «Нерест-2026» триватиме до середини червня, поки вся риба не віднереститься і не піде на глибину. Державна екологічна інспекція Центрального округу вкотре закликає громадян бути свідомими: ціна однієї незаконно виловленої рибини сьогодні — це порожні водойми завтра.