Генетичний код трипільців у кожному з нас: Володимир Наконечний закликав відновити садибу Вікентія Хвойки
Виявляється, саме в серці Києва, на Куренівці, були знайдені перші уламки цивілізації, вік якої сягає 7 500 років. Голова Подільської райдержадміністрації Володимир Наконечний підняв болюче питання: чому ми щодня проходимо повз унікальну історію і не помічаємо її? Поки садиба батька української археології Вікентія Хвойки занепадає, Поділ продовжує зберігати таємниці, які могли б стати світовим брендом України.
Географічна іронія: Серце Трипілля б’ється в Києві
Історія розпорядилася так, що слава першовідкриття дісталася селу Трипілля, де згодом провели великі розкопки. Але насправді Вікентій Хвойка вперше торкнувся прадавньої кераміки саме на Подолі, на вулиці Кирилівській. Якби він назвав культуру за місцем першої знахідки, ми б сьогодні вивчали «Подільську цивілізацію».
Проте головна проблема не в назві, а в ставленні до пам’яті. Будинок на перетині Ігорівської та Братської, де 16 років жив і працював Хвойка, сьогодні перебуває в жалюгідному стані. Володимир Наконечний переконаний: це місце має виглядати інакше.
«Ця садиба має стати сучасним арт-центром та історичним хабом. Місцем, куди приїжджатимуть з усього світу, щоб побачити витоки європейської цивілізації», — наголошує голова Подільської РДА.
Печери, змії та глиняні човни
Поділ приховує значно більше, ніж ми звикли бачити на екскурсіях. Мало хто знає про легендарні Смородинські печери, які в давнину були святилищами. Саме там археологи відшукали унікальний артефакт — глиняний «човник», що символізував мандри між світами. Це доводить, що київські гори — це не просто ландшафт, а нашарування культур, які чекають на своє гідне представлення світу.
Генетичний код: 30% трипільців у кожному з нас
Наконечний підкреслює, що наш зв’язок із Трипіллям — це не просто красива метафора. Сучасна наука підтверджує: українці мають від 15% до 30% генетичної спорідненості з тими самими людьми, що жили тут тисячоліття тому. Ми ходимо тими ж стежками, вирощуємо хліб на тих же землях і несвідомо повторюємо їхні орнаменти в сучасному дизайні.
Відновлення садиби як повернення до себе
На переконання Володимира Наконечного, відновлення садиби Хвойки — це не просто ремонт будівлі, а акт повернення власної історії. Поділ має всі шанси стати туристичним брендом рівня грецького Акрополя чи єгипетських пірамід, але починати треба з фундаменту — власного дому.
«Відновлення садиби Хвойки на Подолі — це про повернення власної історії. Настав час навести лад у нашому спільному домі та зробити Поділ точкою збору для всіх, хто хоче знати, звідки ми прийшли», — підсумував голова району.
Час припинити ігнорувати «діаманти» під власними ногами та почати будувати майбутнє, пам’ятаючи про коріння.