На Житомирщині громада вирішила "сховати" 200 гектарів лісу: суд змусив чиновників визнати реальність
Це повноцінний молодий ліс, але за документами — просто «порожня» земля запасу. Саме така історія трапилася в Ємільчинській громаді, де місцева влада вперто відмовлялася офіційно визнавати самозасіяні ліси. Крапку в цій справі поставив суд, попередивши: ігнорування екології може коштувати громаді мільйонів гривень збитків.
Ліс, якого «немає» у паперах
Ще восени 2023 року лісники звернулися до Ємільчинської селищної ради з пропозицією: давайте офіційно визнаємо понад 8 тисяч гектарів земель «самозалісеними». Це ділянки, де природа сама взяла своє — на покинутих полях виросли справжні природні насадження.
Проте чиновники вирішили не поспішати. Питання навіть не винесли на розгляд сесії, а прокуратура згодом зафіксувала ділянки (площею від 9 до 67 гектарів), які вже давно виглядають як ліс, але юридично лишаються беззахисними.
Чому це небезпечно?
Якщо ліс не має офіційного статусу, він стає «сірою зоною». Там можна безкарно рубати дерева, оскільки за документами лісу там не існує. Екоінспектори наголошують: безконтрольність веде до втрати самосійних лісів, які вже стали частиною екосистеми.
Суд і фінансове «попередження»
Звягельська прокуратура подала позов, і 3 квітня Житомирський окружний адмінсуд визнав бездіяльність громади протиправною. Тепер селищна рада зобов’язана розглянути питання про статус цих земель на сесії.
Начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський пояснив, що для громади це не просто питання екології, а й великі фінансові ризики:
«Практика показує, що бездіяльність органів місцевого самоврядування робить такі території осередками незаконних рубок. Ми вже бачили подібне на Житомирщині — понад 11 тисяч пнів і збитки у 36 мільйонів гривень. Якщо винних у рубці не знайдуть, то за законом збитки має відшкодовувати саме громада. Тому вчасно визнати ліс — це захистити бюджет від величезних втрат».
Що далі?
Тепер Ємільчинська громада має внести понад 200 гектарів лісу до Державного земельного кадастру. Це дозволить встановити чіткі правила охорони цих територій та запобігти незаконному знищенню дерев, яке зрештою може лягти важким тягарем на плечі місцевих платників податків.