Експеримент вдався: Пункти екологічного контролю розширять на всю Україну після успішного старту
У Хмельницькому підбили підсумки перших шести місяців роботи унікального експерименту — Пунктів екологічного контролю (ПЕК). Виявилося, що всього три десятки інспекторів, озброєних сучасними лабораторіями та безпілотниками, здатні навести лад там, де стара система пасувала роками. Понад тисячу патрулювань, сотні рейдів та кримінальні провадження — результати вражають навіть скептиків. Розповідаємо, як сучасні технології стають на захист української природи та чому цей досвід незабаром пошириться на всю країну.
Пів року на варті: мовою цифр та реальних справ
На розширеній нараді, що відбулася 2 квітня 2026 року в Хмельницькому, екологи та урядовці оприлюднили звіт, який доводить: нова модель працює. Захід відбувся за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігоря Зубовича, Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка та його заступниці Олени Криворучкіної, народних депутатів Олени Копачук та Сергія Мандзія. З жовтня минулого року по березень нинішнього інспектори ПЕК не сиділи в кабінетах. На їхньому рахунку — 1071 патрулювання та понад 250 спеціальних рейдів.
Результат такої активності — 1159 зафіксованих порушень. Проте головним досягненням називають не кількість протоколів (яких склали понад 700), а саме превенцію. Було проведено більше двох тисяч роз’яснювальних бесід. Це той випадок, коли порушенню краще запобігти, ніж потім підраховувати збитки. Проте для тих, хто не розуміє слів, закон діє суворо: 17 справ уже перейшли у площину кримінальних проваджень.
Цифровізація проти «каральної» моделі
Тимчасовий виконувач обов’язків Голови Держекоінспекції Олександр Субботенко наголосив, що ПЕК — це не просто зміна назви, а повне переформатування роботи. Замість застарілих методів прийшла «цифрова екологія».
«ПЕК — це перехід від застарілої «каральної» моделі до сучасної превентивної системи, що передбачає цілодобове реагування, цифровізацію процесів контролю, використання мобільних лабораторій і безпілотників, а також оперативну фіксацію порушень і розрахунок шкоди», — зазначив Олександр Субботенко.
Наразі такі підрозділи працюють у трьох ключових регіонах: Центральному, Поліському та Південно-Західному округах. Усього 33 інспектори тримають під контролем шість областей, використовуючи квадрокоптери та мобільні лабораторії, отримані за підтримки Швеції та ООН.
Екологічний вимір війни: 187 мільйонів збитків
Окремим і надзвичайно складним напрямом роботи ПЕК стала фіксація злочинів російської агресії проти нашої природи. Кожен ракетний удар — це не лише зруйновані будівлі, а й отруєні ґрунти та забруднене повітря.
За пів року інспектори нарахували понад 187 мільйонів гривень збитків довкіллю від обстрілів. Ці цифри — юридичний фундамент для майбутніх міжнародних позовів проти окупанта, і саме оперативність ПЕК дозволяє фіксувати ці докази, поки вони не зникли під впливом часу чи погоди.
Майбутнє проєкту: ПЕК у кожен регіон
Успіх експерименту став підставою для того, щоб Уряд продовжив проєкт. Заступник міністра Ігор Зубович підтвердив плани щодо масштабування системи на всю Україну.
«Пункти екологічного контролю довели свою ефективність. Ми бачимо реальні результати — і в кількості виявлених порушень, і в посиленні превентивної складової. Саме тому плануємо розширити роботу ПЕК по всій Україні», — наголосив Ігор Зубович.
Під час візиту на Хмельниччину посадовці та депутати також відвідали місцевий полігон відходів, де оглянули станцію очищення фільтрату. Це ще раз підкреслило: захист довкілля — це комплексний процес, де контроль, технології та відповідальність громад мають працювати як один злагоджений механізм.