Повернення легенди до рідних стін: Микола Томенко розповів про вшанування пам'яті творця державного герба Василя Кричевського у КНУБА

Про це повідомив відомий політик і громадський діяч Микола Томенко, наголосивши на важливості збереження пам'яті про видатних діячів української історії. Тепер на студентів біля входу чекає спеціальний інформаційний стенд та навіть унікальний університетський мерч.

Як Василь Кричевський «повернувся» до КНУБА: деталі ініціативи

У Київському національному університеті будівництва та архітектури відбулося важливе засідання робочої групи, присвячене збереженню творчої спадщини видатного українського художника і архітектора, засновника архітектурної освіти в Україні Василя Григоровича Кричевського. Зустріч пройшла під головуванням ректора вишу Олексія Дніпрова.

Про цю подію на своїй сторінці у Facebook розповів громадський діяч і політик Микола Томенко, який активно долучається до популяризації української історії та культури. За його словами, зміни у виші стали помітні вже сьогодні:

Біля центрального входу до КНУБА студентів та відвідувачів тепер зустрічає інформаційний стенд про одного з творців самого навчального закладу.

У межах просвітницької кампанії вишу під назвою «Обличчя свободи» всі охочі можуть придбати спеціальний «мерч Кричевського».

У планах університету — створення іменної аудиторії Василя Кричевського на архітектурному факультеті та підготовка ґрунтовного дослідження про його викладацьку діяльність.

Людина-епоха: чому ім'я Василя Кричевського має знати кожен

Постать Василя Кричевського є фундаментальною для української культури. Як нагадує Микола Томенко, Василь Григорович був не лише видатним митцем, а й людиною, яка сформувала обличчя української державності та модерну.
Кричевський є:
Автором Державного Герба України часів Української Народної Республіки, який Центральна Рада затвердила 22 березня 1918 року і який є головним символом незалежної країни.
Творцем нового українського стилю в архітектурі — відомого як «український модерн».
Автором проєктів легендарних будівель: меморіального музею Тараса Шевченка, Будинку письменників «Роліт», Полтавського земства, Народного будинку в Лохвиці та будинку родини Грушевських.
Кінохудожником, який працював над візуальним оформленням культових стрічок Олександра Довженка «Земля» та «Звенигора», а також інших видатних режисерів.
Освітянином: саме він ініціював створення Українського архітектурного інституту, де викладав із 1922 року, а з 1930 по 1936 роки передавав свій досвід студентам Київського інженерно-будівельного інституту (нинішнього КНУБА).
Як зазначає Микола Томенко у своєму дописі, подібні ініціативи є життєво необхідними для виховання нового покоління українців. Підсумовуючи розповідь про повернення спадщини майстра до стін рідного університету, він закликає пам'ятати головне:
«Памʼятаємо нашу історію! Вивчаємо нашу національну культуру! Шануємо наших героїв!»