Юрій Ванетик розповів про те, хто і як саме заробляє на війні росію з Україною.

Поки горда Україна виборює своє виживання, а росіяни продовжують агресію, на задньому плані цієї трагедії постає інша реальність. Жорстока, але дуже прибуткова.

Широкомасштабна війна, яка за майже 4 роки забрала сотні тисяч життів і зруйнувала мільйони людських доль, перетворилася на джерело колосального збагачення для транснаціональних корпорацій, політиків, олігархів і технологічних компаній.

Народившись у Києві в радянську епоху, я сьогодні з болем спостерігаю, як неприкритий геноцид перетворюється на економічну модель. Війна вже не тільки геополітика чи мораль, а це система з чітко побудованими стимулами, де конфлікт – це актив, а хаос – ресурс.

Американські оборонні гіганти, такі як Lockheed Martin, Raytheon, General Dynamics, Boeing, Northrop Grumman стали одними з головних фінансових бенефіціарів нинішнього конфлікту в цій частині Європи. Тільки в 2023 році вони отримали від Пентагону контрактів більш ніж на 162 мільярди доларів. Лише Lockheed Martin на 70,8 мільярда доларів. З 2022 року ці корпорації направили близько 57 мільярдів доларів акціонерам у вигляді дивідендів та викупу акцій.

На тлі, скажу так, воєнної терміновості різко зросли ціни на озброєння. Один Stinger тепер коштує не 25 тисяч доларів, а 400 тисяч. Ціна Javelin зросла на 33%. Аргументи про «попит» та «прискорене виробництво» ніяк не скасовують очевидного: війна – це ринок і він чудово працює.

За контрактами, як правило, стоять лобісти. З 2022 року 5 провідних оборонних підрядників витратили 251 мільйон доларів на просування своїх інтересів у Вашингтоні, включаючи 37 мільйонів доларів на виборчі кампанії, особливо членів оборонних комітетів. При цьому оборонний бюджет США зростає, а контроль за його розподілом ослаблений.

В Україні, в тіні ракетного обстрілу, розквіт новий клас «польових капіталістів». Олігархи – швидкі, підсанкційні, які дискредитували себе – скуповують нерухомість у розбомблених українських містах: Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та інших. Використовуючи офшорні структури (на зразок кіпрської Northern Star Holdings), окремі готуються до боротьби за міжнародні гроші на відновлення України від ЄС, МВФ, Світового банку тощо.

Санкції проти Росії викликали масовий відтік капіталів у криптовалюти. 15 - 20 мільярдів доларів з 2022 по 2024 роки пішли в анонімні гаманці через Binance та інші платформи. Використовувалися в основному USDT на TRON та Ethereum (спосіб обійти банківські заборони та SWIFT).

Україна також стала лабораторією для блокчейн-експериментів. NFT-продажи, DeFi-платформи, збирання коштів на озброєння через криптогаманці – це позиціонувалося як така собі «цифрова підтримка фронту». Проте прозорість подібних ініціатив є досить проблемною. Європейська рахункова палата у 2024 році виявила, що 1,2 мільярда євро допомоги було розподілено без конкурсу. USAID уклало контрактів на 300 мільйонів доларів з компаніями Chemonics, DAI Global та AECOM (із звинуваченнями у завищенні кошторисів та «кумівстві»)…

Відмова Європи від російського газу принесла надприбутки LNG-гігантам, таким як Shell, QatarEnergy та іншим. Вони замінили постачання від «Газпрому» та отримали мільярди. Паралельно перебої в українському та російському видобутку викликали зростання світових цін на літій, кобальт, нікель – від 45% до 70%.

Політично війна посилила владу. В Україні військовий стан дозволив президенту Зеленському відкласти вибори та централізувати контроль над відновленням країни. У США рекордні оборонні бюджети проходять без твердого нагляду. У Росії війна стала інструментом ще більшого придушення опозиції, посилення стеження та пропаганди.

Війна дала потужний поштовх оборонним технологіям. Так американська Palantir уклала контракт з українським Мінцифри для ІІ-аналізу поля бою. Український стартап Molfar став експортером OSINT-інструментів до НАТО. Їхні сервіси тепер продаються як «перевірені війною» і перетворюються на SaaS-продукти.

Війна в Україні – це не лише не стільки гуманітарна катастрофа. Це багаторівнева, високомаржинальна модель, в якій сходяться інтереси глобального бізнесу, політиків, чиновників та криміналу. Одні заробляють на зброї, інші на нерухомості та криптовалютах. Хтось на контрактах, хтось на тендерах. Війна більше не просто не руйнує, а вона створює реальні стимули для продовження.

Це не теорія змови. Такий вигляд має економіка конфлікту. І, мабуть, на мій погляд, найстрашніше тут – у цій війні стає занадто багато тих, хто в таємниці зацікавлений, щоб ця війна не закінчилася ніколи...

Юрій ВАНЕТИК, адвокат, політичний стратег, член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції West Support, старший науковий співробітник Claremont Institute (Каліфорнія, США)