Ілля Павленко: Сова полює у сутінках – ГУР у російсько-українській війні

Про це Ілля Павленко, генерал-майор, ексзаступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пише у своєму блозі на порталі Інтерфакс. Наводимо матеріал без коментарів редакції.
Про резонансні спецоперації української воєнної розвідки під керівництвом генерал-лейтенанта Кирила Буданова в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну
З перших днів повномасштабного вторгнення перед Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР) постали нові безпрецедентні виклики, що вплинули на докорінну трансформацію України й на перебіг світових безпекових, політичних, економічних процесів. Реформи у провідній спецслужбі України почалися, фактично, на ходу. Починаючи з 2022 року, істотно розширився діапазон та географія діяльності ГУР. Хоча українські розвідники добре знали свого ворога і билися з ним ще з 2014 року, коли росіяни анексували Крим і захопили частину українського Донбасу.
Досвід роботи ГУР у період повномасштабного вторгнення РФ в Україну активно вивчають світові аналітики та спеціалісти з багатьох спецслужб.
Навала
У першу ж ніч повномасштабного вторгнення одним із найперших завдань підрозділів активних дій ГУР стала оборона Києва. Усвідомлюючи, що втрата столиці України призвела б до обвалу фронту і деморалізації суспільства, Буданов відправив спецназ захищати аеродром у Гостомелі, який ворог планував захопити, щоб посадити транспортні літаки з військами і технікою. Найкращий військовий авангард окупантів зіштовхнувся з професійними, вмотивованими, добре озброєними підрозділами ГУР.
Водночас наносилися активні удари по ланцюгах забезпечення ворога, особливо по розтягнутих лініях постачання.
Паралельно під керівництвом Буданова відбувалося створення мережі руху опору – партизанських загонів у регіонах із місцевого населення, діяльність яких координував головний штаб-офіс української воєнної розвідки. Також виникла необхідність розширення спеціалізації та кількості підрозділів активних дій найвищої складності - так виникли перші нові підрозділи ГУР:"Kraken", "Шаман" і "Артан". До лав Міжнародного легіону ГУР прибули добровольці з багатьох країн світу.
Підрозділи ГУР визволяли Бучу, Ірпінь, Мощун, Ворзель, інші міста і села Київської, Житомирської, Чернігівської областей.
Окремою сторінкою стала операція підтримки кількатисячного гарнізону Маріуполя Донецької області, який опинився в оточенні на території заводу "Азовсталь". Гелікоптери доставляли гарнізону боєкомплект, медикаменти, харчі, а повертаючись евакуювали поранених і тіла загиблих захисників. Вдалося реалізувати сім рейсів, задіяти 16 військових вертольотів, які оминали глибокоешелоновану оборону окупантів, насичену засобами ППО.
У боях за Харківську області та під час Харківської контрнаступальної операції у вересні 2022 року відзначилися бійці полка ГУР "Kraken". Також спецпідрозділи ГУР брали участь у оборонних боях за Сєвєродонецьк, Соледар, Бахмут, Часів Яр та інші міста і селища України.
24 січня 2023 року бійці ГУР провели успішний розвідувальний рейд у районі Нової Каховки Херсонської області, форсувавши Дніпро на моторних човнах. Ворог сприйняв це як спробу прориву, підтягнув значні резерви, але українські спецпризначенці завдали противнику значних втрат, знищили командний пункт, захопили полоненого та повернулись на правий берег Дніпра.
У серпні 2023 року Сили безпеки та оборони України почали операцію по форсуванню Дніпра в нижній його течії та створення плацдарму на лівому березі. В результаті було створено плацдарм поблизу сіл Кринки й Козачі Лагері Херсонської області, який утримували до літа 2024 року, змушуючи ворога концентрувати там значні сили та засоби. У цій операції важлива роль була відведена бійцям спецпідрозділу ГУР "Шаман".
У серпні–вересні 2023 року підрозділи ГУР здійснили щонайменше три спроби переправитись через Дніпро в районі Енергодару Запорізької області з метою створити плацдарм для визволення Запорізької АЕС. На жаль, успіху досягти не вдалось, однак ворог змушений був утримувати там значні сили і тоді не наважився під’єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми.
Від оборони до наступу: битва за Чорне море
З перших годин повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ, використовуючи свою кількісну та вогневу перевагу, намагався встановити контроль над Чорним морем і висадити десант на узбережжі коло Одеси, але потерпів повне фіаско. В результаті завдяки роботі спецпризначенців ГУР та невеликим безпілотним українським судам Magura Росія втратила контроль над Чорним морем.
Для захисту торгівельних морських маршрутів і убезпечення північно-західного узбережжя Чорного моря від ворожої присутності Буданов визначив пріоритет – очищення акваторії від російської присутності.
Почалася історія повернення українського контролю над Чорним морем з деокупації острова Зміїного на початку липня 2022 р, на який висадилися спецпризначенці ГУР та ССО.
Важливим етапом для убезпечення торгових чорноморських шляхів було повернення під український контроль бурових газовидобувних платформ на шельфі Чорного моря між островом Зміїний і західним узбережжям Криму, захоплених росіянами ще у березні 2014 р, тзв “вишок Бойка”. На початку вересня 2023 року розвідники “Артан” провели операцію і повернули контроль над буровими платформами “Петро Годованець” та “Україна”, а також самопідіймальними буровими установками “Таврида” і “Сиваш”.
Першою ціллю ГУР 24 травня 2023 р. став російський розвідувальний корабель “Іван Хурс”, успішно атакований трьома дронами Magura V5 за 140 км на північний схід від протоки Босфор. 1 лютого 2024 року шість безпілотників Magura V5 атакували російський ракетний катер “Івановєц”, який в результаті затонув, загинули всі члени його екіпажу. Також було знищено кілька десантних катерів біля Чорноморського. 14 лютого 2024 року було потоплено великий десантний корабель “Цезарь Куніков” поблизу Алупки.
Найскладнішою морською операцією ГУР було знищення найсучаснішого патрульного корабля окупантів “Сєргєй Котов”. Цей корабель дрони Magura вражали до потоплення двічі. Спецпризначенці загону ГУР “Group 13” за допомогою дронів Magura V5 знищили ще чимало ворожих надводних цілей. Нині ударний морський дрон Magura — це єдиний безпілотник у світі, який потопив військовий корабель.
Але креативність інженерів спецпризначенців ГУР на цьому не обмежилася: в останній день 2024 року воїни “Group 13” вперше в історії уразили повітряну ціль за допомогою Magura V5, оснащеного ракетним озброєнням. Поблизу мису Тарханкут тимчасово окупованого Криму ракетами Р-73 “See Dragon”, запущеними з Magura V5, було збито два російські вертольоти Мі-8. А на початку травня 2025 р. поблизу російського порту Новоросійськ воїни “Group 13” з платформи новітньої української розробки Magura V7 ракетами AIM-9 Sidewinder збили два російські багатоцільові літаки Су-30 Flanker.
Комплексом цих успішних операцій оператори ГУР досягли стратегічної мети – повернули Україні вільну логістику через Чорне море. Чорноморський флот РФ змушений був покинути порти Кримського півострова, перебазувавшись на побережжя Кавказу. Тепер російські військові кораблі дуже обережно покидають місця і на короткий час, постійно остерігаючись атак українських морських дронів.
В результаті були розблоковані українські порти Чорноморськ, Одеса та Південний. Працюють українські порти на Дунаї, відкриті та убезпечені торговельні шляхи у тому числі для українського зерна, яке доставляється до потребуючих продовольства країн Африки та Близького Сходу.
Удари по військових об’єктах та інфраструктурі на ворожій території
У 2022 році в низці коментарів та інтерв’ю Буданов сформулював ще один військовий стратегічний пріоритет – бити ворога на його ж території, перенести тягар війни на плечі держави-агресора. Відповідно, одним із важливих завдань для української розвідки стало знищення ворожої дальньої авіації, найбільш смертоносної для мирного населення України.
26 лютого 2023 року на військовому аеродромі "Мачулищі" неподалік Мінська в Білорусі успішною атакою БПЛА був виведений з ладу російський літак далекого радіолокаційного виявлення А-50. У серпні 2023 року розвідувальна група ГУР під командуванням Олега Бабія (Герой України посмертно) таємно подолала відстань у 600 км у тил противника і знищила на аеродромі "Сольци" в Новгородській області бомбардувальник ТУ-22М3 та вивели з ладу ще два борти.
14 січня 2024 року спільною операцією ГУР і Повітряних сил ЗСУ було знищено літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, екіпаж загинув. Також було пошкоджено повітряний командний пункт Іл-22М. За подібним сценарієм 19 квітня цього ж року на дальності 308 км від місця пуску зенітної ракети був знищений стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.
У березні 2024 року була проведена наступальна операція у Курській і Білгородській областях РФ, зокрема, силами російських добровольців підрозділів Російського добровольчого корпусу, легіону "Свобода Росії" та Сибірського батальйону. Ця операція, як і попередня, здійснена у травні 2023 року, стала зондуванням ґрунту для подальшої масштабної наступальної операції силами кількох бригад у серпні у Курській області.
У квітні 2024 року Буданов окреслив новий амбітний план, спрямований на зниження російського військового потенціалу, який охоплював військову промисловість, військові аеродроми, пункти управління, склади, логістичні вузли країни-агресора. І вже 17 квітня року бійці ГУР за допомогою БПЛА атакували 590-й окремий військовий радіотехнічний вузол у місті Ковилкіно (Мордовія, 680 км від кордону України), знищивши загоризонтний радіолокатор 29Б6 "Контейнер". 24 квітня дрони ГУР атакували Новолипецький металургійний комбінат у місті Липецьк.
27 травня БПЛА ГУР атакував загоризонтну радіолокаційну станцію "Воронеж М" у м.Орськ Оренбурзької області (1800 км від українського кордону).
8 червня на аеродромі "Ахтубінск" в Астраханській області було уражено багатоцільовий винищувач Су-57, інший літак такого класу пошкоджено. Це став першим в історії випадком ураження Су-57. 16 серпня цього ж року ГУР завдало удару дронами-камікадзе по аеродрому "Саваслєйка", де були знищені три військові літаки, зокрема, один МіГ-31К/И, ще п’ять літаків зазнали значних пошкоджень.
12 жовтня було успішно уражено ворожу базу паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому місті Ровеньки Луганської області. 21 грудня на території економічної зони "Алабуга" в російському Татарстані згорів склад із деталями до 400 дронів-камікадзе "Shahed-136" на $16 млн.
31 січня 2025 року було завдано удар по ТОВ "Лукойл-Волгограднафтопереробка" у Волгоградській області, яке входить у десятку найбільших нафтопереробних заводів РФ. 26 січня безпілотники вразили об’єкти "Рязанської нафтопереробної компанії", що входить у четвірку російських монополістів і постачальників армії.
Експерти вважають, що аварії на російських НПЗ – це найдієвіші санкції на експорт РФ нафтопродуктів і нафти. Аналітики стверджують, що військова мета ударів по НПЗ – це відтягування ворожих засобів ППО та ПРО (наприклад, зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцир-С1") від інших завдань на фронті, адже потрібно прикривати велику кількість НПЗ.
Застосування БПЛА підрозділів ГУР довели, що можуть наносити ураження на 2000 км вглиб країни-агресора по різних військових обʼєктах. В результаті проведених операцій поняття "безпечний тил" для росіян перестало існувати.
В інтерв’ю 2024 року американському виданню The Philadelphia Inquirer командир української воєнної розвідки заявив, що "є фанатом" ударів по території Росії за допомогою безпілотників дальнього радіуса дії і виступав за це ще з перших днів війни. "Саме тому з весни 2022 року ми почали проводити значні операції на території РФ, і будемо йти далі, чим більше у нас буде ресурсів для цього. І Росія почала це відчувати", – сказав тоді Буданов.
Безпілотники української воєнної розвідки й надалі методично знищують високовартісне російське ППО, склади та військові виробництва за сотні кілометрів від нашого кордону.
Робота в Африці
Вдалим прикладом стратегії несиметричних дій ГУР є протидія планам Кремля взяти під контроль окремі країни Азії та Африки, використовувати їхні природні ресурси та багатства для нарощення своєї військової потужності. У складі приватної військової компанії “Вагнер” і так званого Африканського корпусу перебуває багато військових злочинців, які вчинили злочини проти цивільного населення України і є законною ціллю для українських спецпризначенців. Справедлива відплата знаходить їх на Близькому Сході і в Африці.
Сирія була не просто підконтрольною Кремлю країною - вона була стратегічним і найбільшим військово-логістичним хабом для російського військового контингенту в Африці. Військові літаки прибували з РФ на Хмеймім, звідки найманці розліталися далі до Судану, Лівії, Малі, ЦАР.
Зміна влади в Сирії стала особистою поразкою Путіна, адже в режим Асада та російську військову присутність в Сирії було вкладено величезні кошти і ресурси. Операція по визволенню Сирії від промосковського режиму готувалася не один місяць і була блискуче проведена. Прийде час, і розкриються подробиці поступового повалення режиму Асада, роль у чому зіграло багато країн, зокрема і за участю спеціалістів ГУР.
Африку Кремль розглядає як перспективний ринок для збуту своєї застарілої продукції, особливо після введення проти неї санкцій та обмежень на багатьох світових ринках. При цьому блокуються поставки продовольства та товарів першої необхідності в країни, на які Москва не має військово-політичного впливу, і тим самим путінський режим прирікає місцеве населення країн Африки, які перебувають на межі виживання, на голод і страждання та підштовхує до антиурядових протестів. РФ через власні проксі-сили сприяє встановленню та підтримує диктаторські режими на заході Африки (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер), посилює антизахідну інтеграцію континенту, викачує з цих країн ресурси.
На відміну від РФ, Україна не переслідує в Африці жодних військово-політичних цілей. Основні зусилля України в співпраці з країнами Африканського континенту спрямовані на гуманітарну допомогу та економічну співпрацю. Діяльність ГУР на африканському континенті спрямована на виявлення та протидію військовим злочинам, які вчиняє там РФ, а саме — ПВК "Вагнер" та так званий Африканський корпус.
У 2025 році Буданов у контексті операцій ГУР у Сирії та Малі розповів в інтерв’ю, що партнери не надавали допомогу Україні, а тому українським розвідникам довелося діяти самостійно. Попри те, що тема присутності спецпризначенців ГУР у Сирії та Малі досі є політично-делікатною, відомо, що це була співпраця з місцевими повстанськими загонами і спільне планування низки операцій проти російських проксі, які підтримують прокремлівські режими.
Питання військовополонених
Окрема сторінка роботи ГУР – це звільнення українських оборонців і цивільних громадян, головно, за допомогою механізму обміну їх на російських загарбників. Для цього президент України Володимир Зеленський доручив Буданову створення міжвідомчого Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який він очолив 31 травня 2022 року.
Із початку повномасштабного вторгнення Координаційний штаб у рамках обмінів та спеціальних заходів повернув в Україну із російської неволі 5757 військових і цивільних, 9744 тіла загиблих (станом на зараз заходи з повернення тривають, тому ця цифра не остаточна).
У своїй діяльності щодо полонених росіян і їх найманців ГУР та Україна неухильно та послідовно дотримуються Женевських конвенцій, чого не скажеш про російську сторону, яка катує українських полонених, військових і цивільних, перетворюючи їх життя на пекло.
Остання важлива дія, проведена Координаційним штабом – 14 лютого 2025 року за результатами проведеного чергового репатріаційного заходу в Україну вдалось повернути тіла 757 героїчно полеглих українських воїнів.
* * *
Сова, символ мудрості та рішучості, є ключовим елементом емблеми ГУР. Цей птах полює у сутінках, коли жертва втрачає пильність і не бачить смертельної небезпеки. Непрогнозованість і неочікуваність – головні рецепти успіху української воєнної розвідки. Сьогодні ГУР є однією з найвпливовіших спецслужб на європейському континенті, а інтенсивність і багатофункціональність спецоперацій українських розвідників – окрема багатомна історія успіху, яка ще чекає на своїх дослідників.
А поки боротьба триває, як і планування та реалізація нових сміливих задумів. Українська сова не припиняє полювання.