Пожежі під час війни: чому спалювання сухостою на Поліссі загрожує не лише природи, а й безпеці громад

Суха трава та залишки рослинності перетворюються на порох, який спалахує від найменшої іскри. Екоінспектори Поліського округу фіксують перші осінні порушення: 3 вересня у Житомирському районі спіймали палія, на якого одразу склали протокол із санкцією на 3 060 гривень.

Статистика демонструє системну проблему з нехтуванням правилами безпеки. Від початку 2026 року інспектори нарахували сотні порушень на Житомирщині та Рівненщинні: за недотримання правил пожежної безпеки в екосистемах оформлено 126 протоколів, а за пряме випалювання сухостою — ще 30. Загальна сума накладених на порушників штрафів уже перевищує чверть мільйона гривень.

Наслідки таких дій можуть бути катастрофічними, особливо в умовах воєнного стану. Неконтрольоване полум'я часто перекидається на житлові будинки, лінії електропередач та об'єкти критичної інфраструктури, створюючи додатковий хаос і навантаження на ДСНС. Крім того, подібні інциденти ретельно перевіряються правоохоронцями на наявність ознак кримінальних злочинів.

«Осінь не скасовує правил безпечного поводження з вогнем. Навпаки — суха рослинність залишається потенційним джерелом швидкого поширення вогню. Продовжуємо патрулювання, роз’яснювальну роботу та реагуємо на кожен встановлений факт. Водночас жоден контроль не замінить особистої відповідальності людини. Не спалювати рослинні залишки — це просте рішення, яке може уберегти природну територію, майно та життя людей», — наголошує начальник Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський.

Законодавство чітко визначає покарання за знищення екосистем вогнем. Для громадян штрафи становлять від 3 060 до 6 120 гривень, для посадових осіб — сягають понад 21 тисячу гривень. Якщо ж вогонь знищить заповідні території або завдасть тяжких наслідків, справа переростає в кримінальну відповідальність. Екологи закликають відмовитися від спалювання на користь безпечної утилізації чи компостування.