Запізніле прозріння: Микола Томенко про те, як українська еліта роками підтримувала скандального режисера Хржановського

Крок правильний, але чомусь дуже запізнілий. Громадський діяч і політик Микола Томенко нагадує: українська влада, культурні діячі та мільярдери чомусь роками не помічали українофобського контексту цього автора, ба більше — відкривали йому всі двері.

Від харківських зйомок до головного меморіалу країни

Історія «любові» українського істеблішменту до творчості Хржановського тягнеться вже понад півтора десятиліття.

Ще у 2008–2009 роках режисер влаштував у Харкові скандальні зйомки свого «Дау», де засвітилися чимало відомих вітчизняних персонажів. Проте справжній розмах почався пізніше, коли у 2019 році росіянина призначили художнім керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Запропонована його командою концепція викликала шквал обурення серед українських та світових експертів, які справедливо назвали проєкт маніпулятивним та спотвореним. Проте це не зупинило тодішніх покровителів.

«Здавалося б, ми мусили радіти принциповій позиції влади щодо недопущення пропаганди русского міра та імперської доктрини тлумачення української історії у світі. Проте було б справедливо і повчально нагадати всім про, щонайменше, 15-річну історію співпраці та підтримки так званою владною, культурною та спортивною елітою України українофобських проєктів московського режисера і продюсера Хржановського», — зазначає Микола Томенко.

Хто аплодував російському режисеру

У різні роки скандальні ініціативи Хржановського отримували потужну політичну та медійну підтримку в Україні:

• У 2020 році наглядова рада «Бабиного Яру», куди входили Святослав Вакарчук, Володимир Кличко, Віктор Пінчук та російські олігархи Михайло Фрідман і Герман Хан, публічно підтримала проєкт.
• У 2021 році Володимир Зеленський не лише захищав цю ініціативу, а й надав слово режисеру одразу після свого виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30».
• Того ж року мер Києва Віталій Кличко обіцяв оперативно виділити землю під будівництво меморіалу за проєктом Хржановського.

Режисер залишив свій пост лише у 2023 році — і то не через державну позицію України, а тому, що після введення санкцій проти російських олігархів вичерпалося фінансування з боку головних гаманців путіна.

Тепер же, коли міністерства справедливо обурюються просуванням фільмів Хржановського за кордоном, виникає логічне запитання: чому карати українофобію на рівні закону в Україні досі не поспішають?

«Тож тепер ви розумієте, чому я з сумом реагую на нинішню адекватну, але таку запізнілу реакцію урядовців на московські українофобські проєкти у світі. І до речі: а що там із розглядом хоча б у першому читанні законопроєкту про відповідальність за прояви українофобії?» — резюмує політик.