Мінфін не згоден з трактуванням БЕБ: лізингові платежі за літаки та вертольоти не підпадають під оподаткування як роялті

У Міністерстві фінансів України підтвердили, що оподаткування лізингу повітряних суден має здійснюватися відповідно до норм Податкового кодексу України та міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритет над національним законодавством. Українське податкове законодавство не містить норм, за якими лізингові платежі за літаки і вертольоти належали б до роялті. Проте Бюро економічної безпеки застосувало інше трактування цих норм і розслідує кримінальні справи проти щонайменше п'яти українських авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткових 15% податку з доходів нерезидентів, пише УНН.

Попри те, що українське податкове законодавство, яке залишається незмінним у частині лізингу десятиліттями, і міжнародні договори досить чітко описують, як мають сплачуватися податки за лізинг вертольотів і літаків, Бюро економічної безпеки вирішило на власний розсуд змінити цей підхід. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн" через начебто несплату в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки і вертольоти трактують не як транспортні засоби, а як "обладнання".

Що кажуть в Мінфіні

"Щодо оподаткування операцій з лізингу повітряних суден зазначаємо, що оподаткування таких операцій здійснюється відповідно до порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України", – йдеться у відповіді Мінфіну на запит УНН.

Варто зауважити, що в Податковому кодексі України відсутні норми, які б передбачали необхідність сплати роялті за операції з лізингом повітряного транспорту у нерезидентів України.

"Резидент, (...), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (...), утримують податок з таких доходів, (...) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України", – ідеться в Податковому кодексі України.

Між Україною та десятками іноземних держав укладено й ратифіковано угоди про уникнення подвійного оподаткування. Саме ці міжнародні договори застосовуються першочергово і визначають, чи підлягають такі доходи оподаткуванню в Україні та за якою ставкою. Вони або повністю звільняють дохід від повторного оподаткування, або суттєво зменшують податок. У Мінфіні наголошують, що саме такі конвенції мають пріоритет у застосуванні.

"Водночас відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору", – зазначили у відомстві у відповідь на запит УНН.

Справи БЕБ проти авіакомпаній

Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які за словами представників авіаринку схожі між собою, ніби написані "під копірку", лягли в основу згаданих кримінальних справ проти авіаперевізників.

Юристи, опитані УНН, вказують, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. За їхніми словами, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.

Варто зауважити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.

"За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки", – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.

Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг, може розширитись у будь-який момент, адже орендою користуються близько 40 авіаперевізників. Тож під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.

Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, які пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.

Тож очевидно, якщо підхід БЕБ стане загальним правилом, авіакомпаніям можуть донараховувати податки за попередні роки за договорами, які раніше не викликали претензій у податкових органів. Для галузі, яка після закриття українського неба фактично виживає завдяки релокації та роботі за кордоном, це створює ризик нових кримінальних проваджень і фінансових претензій та виходом з українського ринку.