12 річниця окупації Горлівки: хронологія подій, внесок Крищенка і сумна доля місцевих сепаратистів

14 квітня 2014 року військові РФ за підтримки сепаратистів захопили будівлю відділку міліції в Горлівці Донецької області. З того дня в місті почалась російська окупація, а в Україні — Антитерористична операція.

«Дванадцять років тому Україну облетіли кадри героїчного спротиву в Горлівці. Завезені з Росії військові за підтримки місцевих алкашів штурмують відділок міліції. Тодішній керівник Андрій Крищенко зриває з даху триколор, разом з кількома колегами відстрілюється від терористів, не даючи їм захопити зброю», — згадує Кирило Сазонов, блогер і діючий військовослужбовець.

Перші спроби взяти будівлю штурмом вірні Україні міліціонери на чолі з Крищенком відбивали з 12 квітня. Під вечір 14 квітня, коли частина особового складу управління МВС зрадила присязі, будівлю таки захопили.

«Скривавлений Крищенко ледь відбився від оскаженілого натовпу. Коли в інших містах на Сході менти чи не повним складом переходили на бік ворога, він став народним героєм, захисником українського прапору», — нагадав Сазонов.

Бої на Горлівському напрямку точились орієнтовно до 2024 року. Від лінії фронту Горлівку відділяють близько 20 кілометрів. «Город-герой ДНР» спустошений і пограбований. Жоден з сепаратистів, які допомагали захопити Горлівку, у місті не затримався: Росія їх використала і викинула на смітник, обнулила на фронті, закатувала у підвалах.

А Крищенко згодом став заступником мера Києва Віталія Кличка і мобілізувався до війська. Нині він — заступник командира 4-ї бригади НГУ «Рубіж».

«Він не зник з цієї історії десь у кабінетах. Воює неподалік Горлівки, на Добропільському напрямку. По суті повернувся туди, де все починалось, але вже в іншій ролі й з іншим досвідом. На тлі щоденних трагедій весна 2014 — вже історія. Але її важливо знати. Рано чи пізно вона все розставляє по місцях», — написав Сазонов.