Рада «для своїх»: Микола Томенко розкрив цинічний план вождів щодо майбутніх виборів
Політик і громадський діяч Микола Томенко виступив із різкою критикою кулуарних домовленостей парламентських партій. За його словами, під прикриттям війни лідери фракцій готують грунт для повернення найгірших практик: закритих списків та повної диктатури партійних босів. Кого насправді хочуть бачити в сесійній залі та скільки це коштуватиме бюджету — розбираємося в деталях.
Вибори «для своїх»: закриті списки та ігнорування закону
Головна претензія Томенка полягає в тому, що попри всі обіцянки жити за європейськими стандартами, верхівка як владних, так і опозиційних партій тримається за старі методи управління. Замість обіцяних «відкритих списків», де люди самі обирають конкретного депутата, політики знову мріють про закриті партійні переліки.
Мотивація проста: так легше контролювати, хто потрапить у Раду. Микола Томенко прямо каже, що підготовка до цього процесу вже йде повним ходом:
«Власники та інвестори парламентських та нових перспективних повоєнних партій вже почали «продавати місця» у своїх списках «багатим лохам». А щоб впевнено і вільно почувати себе у майбутній ВРУ... переконують чи лякають дією незаконного імперативного мандату».
Це означає, що депутат стає не представником народу, а фактично власністю лідера партії. Якщо він проголосує «не так», його просто позбавлять мандата. Томенко називає такий статус принизливим: «Статус так званих «народних депутатів» як «партійних рабів-кнопок» — найкращий метод управління для нинішньої партноменклатури».
Мільярди на самопіар під час війни
Окремий біль — це фінансування політичних партій із кишень платників податків. Томенко обурений тим, що в розпал найкривавішої війни в історії сучасної України партії не відмовилися від державних дотацій на свою користь.
Цифри, які наводить політик, шокують:
- Тільки у 2026 році партії отримають 865 мільйонів гривень на рекламу та апарати.
- За останні 4 роки війни на ці потреби пішло вже понад 3 мільярди гривень.
«Не забуваємо також про дике і ганебне рішення всіх, без винятку, парламентських партій фінансувати себе рідних із державного бюджету воюючої України... А ще, щоб «партійні раби» у ВРУ не бунтували, то збільшили їм виплати до 200 тисяч гривень на місяць», — зазначає Томенко.
Він додає, що на помічників (серед яких часто опиняються родичі чи водії) виділяється ще по 146 тисяч гривень щомісяця. Все це відбувається на фоні того, як звичайні люди підраховують ціни на пальне та мізерні пенсії.
Який парламент нам насправді потрібен?
На думку Миколи Томенка, суспільство зараз занадто сильно зосереджене на питанні «коли будуть вибори?». Натомість набагато важливіше зрозуміти — кого і як ми будемо обирати.
Якщо ми просто повернемося до формату «пострадянської Верховної Ради», де кнопкодави виконують волю «вождів», жодні реформи не матимуть сенсу. Політик переконаний, що дискусію треба негайно переводити в русло зміни самих правил гри, щоб майбутній парламент став професійним органом, а не закритим клубом для багатих спонсорів та слухняних виконавців.