Мільйони за зіпсовану природу: як екоінспектори карали порушників у першій половині січня
Лише за тиждень, з 9 по 15 січня, по всій Україні провели понад дві з половиною сотні перевірок. Результати виявилися невтішними: кількість спійманих на місці злочину порушників навіть перевищила кількість самих перевірок.
Вражаючі цифри: скільки коштує недбалість
За цей період інспектори виписали 275 протоколів. Це означає, що кожна перевірка закінчувалася виявленням винного. Хоча суми штрафів, які прямують безпосередньо до бюджету, здаються невеликими (близько 56 тисяч гривень), справжні цифри ховаються в сумах завданих збитків.
Природа «оцінила» збитки, завдані їй за ці сім днів, більш як у два з половиною мільйони гривень. Цікаво, що завдяки роботі екологів та судових виконавців, державі вже вдалося повернути майже таку суму — порушники поступово привчаються платити за свої вчинки або добровільно, або з примусу.
Одещина в епіцентрі подій: будівельний мотлох та знищення дерев
Найбільш кричущі випадки сталися на Одещині. Тут екологи зафіксували два великі порушення, які тепер вивчатиме поліція.
Перший випадок стався у селі Нерубайське. Там хтось вирішив, що земля – це безкоштовне звалище, і вивіз на ділянку величезні купи будівельного сміття. Спроба заощадити на вивезенні відходів обернулася для природи забрудненням ґрунту, а для порушників (яких зараз шукає поліція) збитками на суму понад 600 тисяч гривень.
Друга біда сталася на території Березовського району. Там "чорні лісоруби" фактично знищили частину захисної лісосмуги. 113 дерев зрубали так нещадно, що вони більше ніколи не виростуть. Збитки від такої діяльності склали майже 930 тисяч гривень. Наразі справою займаються правоохоронці, адже за такі масштаби вирубки загрожує вже не просто штраф, а кримінальна відповідальність.
Чому це важливо для нас?
Кожне зрубане дерево в лісосмузі — це крок до ерозії ґрунту та найгірших урожаїв, а кожна купа сміття в полі — це отрута, яка згодом потрапляє до підземних вод. Екоінспекція нагадує: бути байдужим до природи – це красти у свого майбутнього. Робота триває, і кожен, хто вирішить, що закон не писаний, рано чи пізно отримає рахунок від держави.