Микола Томенко пояснив, чому росіяни вже два сторіччя намагаються "відцензурувати" Шевченка
Тоді 31-річний Тарас Шевченко сильно хворів і, отримавши невтішний прогноз лікарів, вирішив залишити українцям свій головний наказ – боротися за свободу.
Політик та громадський діяч Микола Томенко нагадує : Шевченко був і залишається світоглядним ворогом Московщини. Його не просто боялися – його ненавиділи на державному рівні. Російська цензура нещадно мукала його вірші, а сам поет скаржився друзям на «царські пазурі».
«Сьогодні цензура випустила зі своїх пазурів мої безталанні думки. І так проклята відчистила, що я ледве дізнався про своїх дітей», — цитує Кобзаря Микола Томенко .
За словами Томенка, Шевченко ще в середині ХІХ століття ясно пояснив українцям, хто наш головний ворог. Соратник поета Пантелеймон Куліш згадував, що саме Тарас Григорович навчив тогочасну інтелігенцію не просто любити своє, а й щиро зневажати окупантів. Для росіян у Шевченка завжди було запасено чимало «сарказмів, анекдотів та приказок».
Навіть жандарми у своїх таємних звітах писали, що Шевченко «виливає жовч» на російських імператорів і прямо каже, що Росія це «п'яниця непотрібна». Цікаво, що навіть коли Тарас писав про «німців проклятих», він часто мав на увазі не іноземців, а російських панів, які вірно служили цареві.
Микола Томенко наголошує, що сьогодні історія повторюється: на окупованих територіях росіяни знову викидають книги Кобзаря та розстрілюють пам'ятники. Однак політика дивує позиція столичної влади, яка досі тримає головні символи міста закритими.
«Найкращим подарунком нашому світоглядному батькові до 180-річчя його «Завіту» стане зняття з нього нинішніх кайданів у вигляді мішків та дощок, якими його додумалися закрити у Києві. Наші герої під час війни мають надихати та підтримувати українців, а не ховатися», — переконаний Микола Томенко.
Діяч навів приклад єврейської громади, яка не побоялася встановити величезну ханукальну менору в центрі Києва, і закликав владу нарешті «відкрити» українських героїв, яких ворог найбільше боїться.