Індекс терпимості: які країни ЄС повертають біженців назад в Україну найчастіше

Читать на русском
біженці

Через повномасштабне вторгнення мільйони наших громадян уже четвертий рік користуються тимчасовим захистом європейських країн, які, схоже, втомилися. І справді, у 2024 році темпи видачі Україні громадян зросли втричі.

Згідно з даними Євростату, станом на кінець січня майже 4,3 мільйона громадян, що раніше мешкали в Україні, перебралися до ЄС. Найбільшу кількість отримувачів тимчасового захисту з України прийняли:

    • Німеччина (1 170 250 осіб; 27,3% від загальної кількості в ЄС);

    • Польща (993 015; 23,2%);

    • Чехія (394 985; 9,2%).

Саме ці країни сьогодні захищають 60% українців, що залишили батьківщину. Цікаво, що в середньому на кожну тисячу громадян ЄС приходилося 9,5 українців. І за таким критерієм «щільності» лідерами виявилися:

    • Чехія (36,2 на 1 000 осіб);

    • Польща (27,1);

    • Естонія (26,0).


При цьому порівняно з кінцем грудня 2024 року кількість тимчасово захищених українців зросла на 25,5 тис. Найбільший абсолютний приріст спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%). А чотирьох країн ЄС люди навпаки тікали. Це Данія (-2 245; -6,1%), Франція (-660; -1,1%), Австрія (-420; -0,5%) та Литва (-155; -0,3%).

У цьому контексті можуть бути цікавими офіційні цифри видачі громадян в Україну за запитами компетентних органів. Адже вони певною мірою свідчать не лише про поведінку українців за кордоном, але й про терпимість влади цих країн.

Варто нагадати, що з питань видачі осіб діють Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року з протоколами, Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1993 року), а також низка двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів.

Питання боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер або виходить за межі держави, вирішуються правоохоронними органами України виключно через Національне центральне бюро Інтерполу. Його роль сьогодні виконує Нацполіція. На робочий апарат покладено завдання з координації наших правоохоронних органів, а також взаємодії з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав-членів. Саме НЦБ надсилає партнерам запити про злочини та злочинців, розшукуваних осіб, предмети, документи, нагляд за особами, які підозрюються у скоєнні злочинів тощо.

У перші два роки війни було зафіксовано «екстрадиційне падіння». З початком активних бойових дій обсяг міжнародного співробітництва України на цьому напрямі суттєво упав. Але свіжі дані, надані Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва на наш запит, говорять, що в останньому звітному році темпи видачі зросли втричі!

Так, якщо впродовж 2023 року в Україну було екстрадовано 25 осіб: з Польщі (19); зі Швеції, Грузії, Бельгії, Литви, Казахстану та Словаччини (по 1), то в 2024 таких виявилося вже 75. Лідерами по екстрадиції стали:

    • Польща (44);

    • Німеччина (17);

    • Румунія та Чехія (по 3).

Ще двох громадян видала Болгарія та по одному - Естонія, Норвегія, Італія, Австрія, Іспанія та Литва.

Логічно припустити, що країни, які прийняли більшу кількість українських біженців, можуть мати й більшу кількість екстрадиційних запитів та виданих осіб. Це пояснюється тим, що з переселенцями збільшується кількість осіб, які розшукуються за правопорушення.

Цікаво, що прямої залежності тут немає. Якщо сформувати такий собі коефіцієнт, що відображатиме кількість екстрадованих з країни громадян на сто тисяч прийнятих нею ж біженців, то найбільш терпимою виявиться Чехія з показником 0,75 (хоча при цьому у країні найбільша щільність українців). Друге місце - за Німеччиною (1,45). Далі йдуть Румунія та Болгарія (1,66 та 2,84 відповідно). Більше за всіх не хоче тримати у себе Польща - 4,43 особи на 100000 біженців).

***

Наведені дані свідчать що міжнародне співробітництво у сфері видачі правопорушників повертається до довоєнного рівня. Збільшення втричі за один рік кількості екстрадицій може бути пов’язане з відновленням юридичних механізмів співпраці після певної паузи, викликаної повномасштабним вторгненням.

Індекс терпимості країн також вартий уваги. Польща, яка прийняла майже мільйон українців, водночас демонструє найвищий рівень екстрадиції, що може свідчити про жорсткий підхід польських органів до міграційної політики та правопорушень, зокрема, серед переселенців. А от Чехія, яка має найвищу «щільність» українців на душу населення, виявляється найбільш терпима.

Відсутність прямої кореляції між кількістю прийнятих біженців і числом виданих осіб свідчить, що кожна країна формує власні пріоритети у ставленні до українських переселенців.

Автор: Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України


Оновлена експозиція, унікальні документи та інтерактивні простори: Президент України відвідав Національний музей «Чорнобиль»

Злочинне рішення Москви: Микола Томенко про те, як Чорнобиль став символом героїзму людей та корупції чиновників

40 років болю та уроків: Євгеній Медведовський про те, що Чорнобиль не має стати просто сторінкою в підручнику

Маніпуляції та реальність: Розенфельд на ефірі у Влащенко розібрав феномен "адресної ненависті"

Любов як soft power: на Подолі презентували нову збірку Наталії Манойло

Лікування раку, хвороби Альцгеймера та хвороби Паркінсона: Олександр Кабанов в ефірі Влащенко про майбутнє наномедицини

«Операція може йти годинами під мікроскопом»: нейрохірург розповів про психологічний бік своєї роботи

Новий простір милосердя: на Подолі відкрили оновлений офіс Товариства Червоного Хреста

Волонтери «Української команди» передали чергову партію генераторів 110 бригаді ЗСУ, - Палатний

Кличко: Громада Києва передала 5 штурмовій бригаді майже 2000 безпілотників: FPV, перехоплювачі, бомбери, Mavic та інші

Радіаційний врожай: як під боком у Чорнобиля незаконно засіяли тисячі гектарів "брудної" землі

Юлія Тимошенко запевнила, що змусила владу відмовитися від введення ПДВ для малого бізнесу

Екологічна безпека Подолу: системний підхід та реальний захист інтересів громади

Лісовий погром на Сумщині та Львівщині: екоінспектори підбили підсумки тижня

Незручне запитання освітній спільноті: Микола Томенко про те, чому українофоби досі керують університетами під час війни

Київ розширив програму «Громадське здоров’я» на 2026–2028 роки: додали безоплатні щеплення від грипу та ВПЛ

"Велика геополітичні розв’язка": Руслан Бортник пояснив, як зупинити катастрофу

Велика гра Трампа та прогнози на осінь: Тарас Загородній в гостях у Влащенко розповів про критичні зміни у світовій геополітиці

Захист для всіх чи привілей для одиниць: Микола Томенко про те, чому в Україні досі існують два сорти громадян

Показати ще