Бронежилетні питання до "ТЕМП-3000": журналісти та блогери розповіли про проблеми якості та монополізації ринку

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" зареєстроване у 2001 році за основним видом діяльності 14.12 "Виробництво робочого одягу". Засновниками компанії є кияни Юрій Євтушенко та Станіслав Лєсніков. З 2014 року фірма отримала державні підряди на майже 13,5 млн грн.

Про це пише сайт Стопкор.

Команда аналітиків "СтопКору" проаналізувала закупівлі бронежилетів для потреб ЗСУ та з’ясувала, як багаторічний фаворит Міноборони – компанія "ТЕМП-3000" – здобуває першість на цьому ринку.

На підприємстві запевняють, що основою успіху та конкурентоспроможності броні від "ТЕМП-300" є "багаторічний досвід, повний цикл виробництва високоміцного бронезахисту та розробка й впровадження технологій виробництва матеріалів з високими фізіко-механічними властивостями".

Проте опоненти нерідко закидають компанії "монополізацію" армійських тендерів й недоброчесні методи конкурентної боротьби. Але чи так це насправді?

Останній скандал, який лише набирає обертів, пов’язаний з тим, що Міністерство оборони тимчасово заборонило купівлю бронежилетів та шоломів для армії "до затвердження нової технічної специфікації" на ці вироби. Зі слів конкурентів, довгі роки Міноборони закуповувало бронезахист, який відповідав технічним умовам, сформульованим у "ТЕМП-3000". Тому не дивно, що саме ця компанія переважно вигравала державні тендери.

За даними джерел "СтопКору", у проєкті нових ТУ йдеться про два типи бронеелементу: метал з антирикошетним покриттям та керамічно-композитні матеріали. Що стосується м’яких балістичних пакетів (протиуломкова стійкість V50 не менше 600 м/с згідно з ВСТ 01.301.003 (STANAG 2920), то їх можна буде робити лише з арамідної тканини (кевлару).

Сьогодні у світі для виробництва м’якого балістичного захисту (протиуламковий захист) використовують два матеріали: надвисокомолекулярний поліетилен і арамід (кевлар). Обидва матеріали мають свої плюси та мінуси. Наприклад, арамід без спеціального герметичного захисту боїться води і сонячного світла, але витримує температуру до 400 градусів. У той же час поліетилен витримує до 120 градусів, але він легкий, вологостійкий і при цьому дешевший (заощадження бюджетних коштів).

Для обох матеріалів максимальний рівень захисту – 2-й за ДСТУ: вони витримують влучання пістолетних куль, але головне – уламків на швидкості до 700 м/с. Але за деякими показниками поліетилен краще за арамід. Наприклад, щільність НВМПЕ складає 970 кг/м3, тоді як щільність араміду – 1440 кг/м3. Для досягнення того ж рівня захисту використовується менше матеріалу, результатом чого є нижча вага та менш об'ємний бронежилет. Це надважливо для вільного руху та комфорту.

Як у будь-якій розвиненій демократичній країні, держава має бути зацікавлена у створенні нормальної конкуренції, для того щоб підвищувати якість закупленої продукції і знижувати ціну. Натомість, українські герої досі вимушені воювати у важких, незручних і ненадійних бронежилетах із сталевими плитами у той час, як світ перейшов на легку кераміку.

Окрім того, до якості бронежилетів виникли питання у відомих блогерів. Данило і Кирило Яковлеви – відомі снайпери опублікували у себе на каналі відео на якому демонструється якість Темп-3000.

“Якість їх «захисту» Вам покажуть на відео, щоб Ви розуміли за що кажуть всі військові, які вимушені купляти амуніцію за свої гроші. Прикол ще в тому, що нормальний бронік можна купити за таку саме ціну, але купують цей темп-3000, який тупо не відповідає адекватним вимогам”, - написали вони.

“Броня — це життя військового в першу чергу, до цього треба ставитись відповідально, але не всі це розуміють і хочуть виправляти.

Повторюсь, що нам дешевше купити якісні речі для військового за державний кошт, ніж потім виплачувати 15 млн гривень за смерть цього військового, або пожиттєво інвалідність. Може звучить жорстоко, але це правда, яку повинні зрозуміти Всі!”, - підсумували блогери.