Діти, які не побачать майбутнього. Хто відповість за загибель 600 дітей?

Свіжі дані представництва ООН в Україні та ювенальних прокурорів зроблені до Міжнародного дня захисту дітей шокували суспільство. Більше 600 дітей вбитими і 1420 пораненими принесла війна Росії в Україні, а дорослих людей вбитими та пораненими більше 25 000 і всі ці трагедії сталися далеко від ведення бойових дій на підконтрольних уряду України територіях. Реальні цифри, говориться в заяві представництва ООН, набагато більші.

Бездіяльність, безвідповідальні рішення та дії чиновників, службових осіб коштують дітям їхніх життів, позбавляють їх безпеки та майбутнього.

Ми провели чергове журналістське розслідування і встановили, що цих трагедій можна було запобігти, якщо б населення вчасно було сповіщено відповідними системами оповіщення про повітряні тривоги, ракетні обстріли і люди мали час сховатись в укриттях цивільного захисту.

Конституція України регламентує безпеку своїх громадян. Низка законів, підзаконодавчих актів встановлює механізм цивільного захисту населення. Президент України, уряд, чиновники, посадові особи в державі повинні дотримуватись цих законів і це б зберегло людські життя. Але це все на папері, а в житті по-іншому. Саме відсутність сучасних систем оповіщення різного рівня, від загальнодержавної і закінчуючи місцевими, призводить до трагедій – загибелі, поранень людей, дітей.

Наші громадяни і сном і духом не чують, що на їх нещастя може раптово прилетіти ракета, шахед, авіабомба. Ще сім років тому уряд розробив ряд постанов, розпоряджень, щодо створення систем оповіщення, але за ці роки чиновники витрачали бюджетні кошти на все, крім на заходи, які забезпечили і забезпечували б цивільний захист населення.

Забезпечення життя і здоров'я наших громадян повинні бути пріоритетним напрямком держави і всі заходи повинні робитися на їх забезпечення.

Третій рік поспіль, під час війни, кошти на створення систем оповіщання держава не виділяє. Ми самі себе, своїх дітей, батьків не можемо захистити. Загибель, поранення людей викликають великий резонанс в суспільстві, але ніхто не задумується, як запобігти цим трагедіям.

Ще до війн народні депутати створили Міжфракційне депутатське об’єднання «За техногенну та екологічну безпеку в паливно-енергетичному комплексі, залізничному і трубопровідному транспорті України», яке саме почало займатися причинами відсутності в державі систем оповіщення.

За відсутності грошових коштів в державі, хоча на кінець 2023 року залишки грошей в державному та місцевому бюджетах, становили біля 60 мільярдів гривень, депутати звернулись до Президента України, уряду, урядів країн світу, які допомагають Україні у війні проти російського агресора по сприянню залучення грошових коштів на створення систем сповіщення.

На відміну від керівництва держави, представники урядів іноземних держав підтвердили можливість надання коштів, в разі звернення до них уряду України. З 2023 року уряд нашої країни цього не зробив і держава не отримала біля 350 млн $ міжнародної допомоги. Кожен день ми чуємо популістські заяви наших державних діячів, що нам не дають, або мало дають грошей.

Міжфракційне депутатське об’єднання «За техногенну та екологічну безпеку в паливно-енергетичному комплексі, залізничному і трубопровідному транспорті України» по сьогоднішній день штурмує зверненнями Президента України, уряд, РНБО в питанні виділення з державного бюджету та залучення міжнародних коштів на впровадження систем оповіщення. Обласні адміністрації в своїх зверненнях до уряду, також вимагають грошової допомоги на впровадження систем оповіщення, адже виконати вимоги законів, постанов, розпоряджень, можна якщо будуть кошти.

Генеральна прокуратура, інші правоохоронні органи країни на депутатські звернення відреагували і вже порушено ряд кримінальних проваджень відносно чиновників, службових осіб, які відповідають за цивільний захист населення. Подальша робота генеральної прокуратури – це встановлення причини відсутності грошових коштів на впровадження систем оповіщення, діяльність/бездіяльність посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, яка призвела, що в бюджеті країни не було передбачено за останні сім років грошові кошти на впровадження систем оповіщення. Саме правоохоронні органи повинні встановити чому і як гинуть та зазнають поранень люди в населених пунктах далеко від фронту і як цьому запобігти.

Вже сьогодні урядовці, інші посадові службові особи які відповідають за цивільний захист населення повинні розуміти, що врятувати життя мирних громадян можна шляхом створення систем оповіщення.

Не кожен пересічний громадянин знає, що в Законі України – Кодексі цивільного захисту зазначено, що грошові кошти повинні передбачатися в бюджеті держави на створення систем оповіщення і фінансуватися з державного і місцевих бюджетів, а також залучення міжнародної допомоги.

Ми задаємо питання до Президента України, уряду дати відповідь суспільству, народу України, дітям, людям похилого віку, коли в державі почнуть виконуватися Закони України і їх виконання врятує життя і здоров'я громадян.

Коли уряд виділить кошти з державного бюджету, залучить міжнародну фінансову допомогу на створення систем оповіщення?

Скільки ще повинно загинути людей, дістати поранень, щоб Президент України, Прем'єр-міністр України (Голова державної комісії з питань ТЕБ та НС) прийняли розумне, виважене рішення?

Суспільство, ми журналісти, стурбовані ситуацією і будемо ретельно слідкувати за розвитком подій в питанні цивільного захисту населення, його безпеки.