Микола Томенко щодо важливості права виборів ректора колективом вишу: "Європейська модель"

Про це пише Микола Томенко на своїй сторінці у мережі Facebook. Далі наводимо слова автора без коментарів. Також зазначимо, що думка експерта може не співпадати із позицією редакції.

Якщо проаналізувати всі висловлювання чиновників про чергову реформу освіти, то з подивом можна зрозуміти, що з купою безсистемно згаданих англицизмів, випирає їх головна мета:

ПРИЗНАЧИТИ СВОЇХ РЕКТОРІВ до найпрестижніших вишів країни.

Про необхідність ЗАБРАТИ право колективу САМОСТІЙНО обирати свого керівника щодня заявляють віце-прем'єр-міністр Федоров та один із 9 заступників Міністра освіти Вінницький.

Які ж причини цієї виразно антидемократичної та антиєвропейської пропозиції?

Як інформують парламентські джерела, все дуже просто, я сказав би навіть примітивно. У Верховній Раді, яка безславно відпрацювала свій термін і нині повністю довіряє менше 3 відсотків українців, частина депутатів шукає... на яку «долюсту та корисну посаду» їм ще податися!

Тому що депутатами їх уже не оберуть, а тут ще й народ після оприлюднення декларацій із дурними питаннями про те, як під час війни можна було обзавестися крутими авто та будинками та бюджетними грошима для сімейних фірм, лізе!

Тому спільними інтелектуальними зусиллями чиновників та депутатів владної більшості було знайдено вихід:

відмовлятися від мандатів (про що неодноразово заявляв їх парламентський ватажок Арахамія) і ставати РЕКТОРАМИ, але так, щоб БЕЗ ВИБОРІВ! А щоб їхні помічники з чималими зарплатами теж не залишилися без діла, то чиновники планують і всіх проректорів та деканів ПРИЗНАЧИТИ через міністерські наглядові поради?!

Щоправда, тут виникли проблеми:

- чинний Закон «Про вищу освіту» у статті 42 докладно прописує процедуру Обрання керівника закладу вищої освіти та нагадаю, містить демократичний припис про участь у виборах всього колективу (не менше 75 відсотків науково-педагогічних працівників, 15 – виборних представників студентства та 10 – виборних) представників з-поміж інших працівників вузу);

- європейська модель (нагадаю, що Україна взяла на себе зобов'язання щодо європейських засад організації освітнього процесу) передбачає обрання керівника ТІЛЬКИ за рішення академічної спільноти Університету.

(Докладніше про європейські традиції обрання керівників Університетів можна прочитати у моїй статті «Геть від Європи» як урядова стратегія «освітньої реформи»).

Тому ідеологи призначення ректорів Спостережними порадами від чиновників Міністерства, розуміючи, що у Верховній Раді буде непросто ліквідувати автономію вишів та студентське самоврядування гарантоване Законом, вигадали новий шлях – проведення так званого експерименту у найважливіших вишах (читай у київських та львівських вишах). .

Звичайно, хоч називай це експериментом хоч ні, але чинний закон «Про вищу освіту» цього не дозволяє. Тому я по-дружньому радив би віце-прем'єр-міністру Федорову сконцентруватися на забезпеченні кібербезпеки України (оскільки ще кілька днів тому він не бачив їй реальних загроз), а одному з 9 заступників Міністра освіти Вінницькому розібратися зі своїм подвійним громадянством, який пишуть у ЗМІ, він досі незаконно перебуває у статусі громадянина Канади.

А з ректорами колективи Університетів розберуться самостійно та відповідно до національного законодавства та європейських традицій. Спроба ж ліквідувати університетську автономію та призначити без виборів своїх ректорів – нинішніх депутатів погано закінчиться.

Доказано Януковичем-Азаровым-Табачником…