Культурний код: співпраця бізнесу та держави у справі відродження історичних пам'яток України після війни
За даними Мінкультури, після початку російського повномасштабного вторгнення в Україні знищено чи пошкоджено 863 історичних і культурних пам'ятки. Хто та як відновлюватиме цю спадщину після війни, зважаючи на важливіші виклики, пов'язані із відновленням мирного життя українців?
Про це написав "Фокус".
Голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини Олександр Никоряк наголошує, що збереження пам'яток є питанням національної безпеки. "Ворог зруйнував безліч об'єктів культурної спадщини по всій Україні, адже намагається знищити наш культурний код", — підкреслив він.
Розуміння цього факту спонукало держслужбовців, фахівців, бізнесменів і громадських активістів провести нещодавно Міжнародний форум "Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни", в якому брали участь спеціалісти з України, Польщі та Хорватії. Останні країни мали схожий з нашим біль, зокрема під час Другої світової війни були знищені історичні центри багатьох польських міст, а під час війни на Балканах у 1990-х жахливих руйнувань зазнала перлина хорватської спадщини — місто Дубровник. Тому сьогодні їхній досвід відновлення пам'яток дуже важливий для України.
Скільки коштів знадобиться на відновлення зруйнованих російськими військами українських пам’яток – досі незрозуміло, адже війна триває. Приблизно визначити суму можна на прикладі збору коштів на реновацію лише 20 об'єктів, які потребували понад 2 млрд грн. Це надмірне навантаження для повоєнної держави, коли на її балансі офіційно перебуває 152 тис. пам'яток культурно-історичної спадщини.
Водночас бізнес не завжди розуміє навіщо вкладати в старі об'єкти, адже звести нові вигідніше. Тим паче, що інвестиції у відновлення об'єктів культурної спадщини повертаються повільно (якщо, звісно, повертаються взагалі). Однак є й інша думка.
"Культурно-історична спадщина може бути прибутковою. Менш ніж за 10 років можна окупити інвестиції в повністю зруйнований об'єкт шляхом зміни його первинної функції", — підкреслила Ганна Гаврилів, директорка ТОВ "Палац Розділ", засновниця ініціативи "Спадщина.UA", яка займається відродженням культурних пам'яток з 2016 року.
Схожої думки дотримуються в інвестиційній компанії DOVGIY FAMILY OFFICE. Вона має кілька успішних кейсів ревіталізації старих будівель кінця 19 – початку 20 століття. Насамперед йдеться про відновлення будинку Новікова на столичному Подолі. Двоповерхова будівля, створена архітектором Миколою Казанським у 1893 році, в наш час була занедбана та поступово руйнувалася. Компанії вдалося відновити дім майже повністю. У 2018 році ця споруда стала інноваційним бізнес-простором і повернулася до активного київського життя.
У компанії вважають, що до питання збереження спадщини варто підходити комплексно і вже сьогодні створювати "додану вартість" об'єктів. Йдеться про формування розуміння важливості старих будівель, естетичного захоплення ними. Для цього було створено цикл радіопрограм і подкастів "Маленькі історії великого Києва". Перший сезон проєкту розповідає про те, як успішні бізнесмени, митці й архітектори 19 і початку 20 століття створювали Київ, через які складнощі проходили і як перемагали тогочасну імперську владу заради міста.
"Мета нашого проєкту — формування усвідомленої любові містян і бізнесменів до Києва. Це наш шлях до виваженого інвестування в збереження історико-культурного надбання Києва. Ми переконані, що любов є головним драйвером у цій справі. Ми хочемо закохувати слухачів в Київ і таким чином формувати бажання берегти та примножувати наше надбання для наступних поколінь", — пояснила керівна партнерка DOVGIY FAMILY OFFICE Оксана Гуляєва.
В. о. міністра культури Ростислав Карандєєв заявив на Форумі, що ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для історико-культурних пам’яток. За його словами, держава очікує близько 250 млн грн від ліцензій на гральний бізнес у 2024 році, які будуть спрямовані на першочергові роботи для захисту спадщини.
Також на Форумі оголосили про розробку Стратегії відновлення культурної спадщини. Документ стане базою й обґрунтуванням для подання грантових запитів на отримання донорських коштів, якими можуть стати репарації, приватні кошти, пожертви спонсорів і меценатів, допомога, надана Україні в межах міжнародної підтримки.