Нардеп Пушкаренко: Зустріч глав МЗС країн-членів ОБСЄ вчергове продемонструвала, що йти на компроміси та домовленості з рф безглуздо
Обговорюючи в прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» підсумки нещодавнього засідання глав зовнішньополітичних відомств країн-членів Організації зі співробітництва та безпеки в Європі, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко відзначив кілька важливих моментів.
З одного боку, Північна Македонія, яка цими днями приймала у Скоп’є зустріч глав зовнішньополітичних відомств країн-членів Організації зі співробітництва та безпеки в Європі, вперше з лютого 2022 року дала можливість лаврову прибути на зустріч такого високого рівня у Європі. Але, з іншого боку, на його думку, ця зустріч вчергове продемонструвала, що йти на компроміси чи якісь домовленості з рф – це безглуздя.
«Добре пам’ятаємо, як росія шантажувала ОБСЄ тим, що вийде з Організації, що не затвердить бюджет та заблокує обрання нового керівництва у разі, якщо кремлівських дипломатів не допустять на цю зустріч. І Північна Македонія, як країна, яка цьогоріч головує в ОБСЄ, пішла на цей крок. Разом із тим, ми побачили, чим усе це закінчилося – демаршем більшості міністрів закордонних справ, які демонстративно або не прибули на засідання, або залишили залу під час перебування там лаврова. Зокрема, бойкот зустрічі оголосив глава МЗС України Дмитро Кулеба. Першими колегу підтримали міністри закордонних справ країн Балтії. Також проігнорували участь лаврова Держсекретар США Ентоні Блінкен, Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Загалом 13 із 31 країн-членів НАТО взагалі не прибули у Скопʼє», — нагадав народний депутат.
У черговий раз усі побачили істинне обличчя росії, вважає Арсеній Пушкаренко. Адже лавров, як і рф загалом, не виконав жодної обіцянки: так і не підтримав бюджет ОБСЄ, не розблокував питання обрання нових керівників.
«Таким чином криза, яка існує сьогодні в ОБСЄ, залишилася, і її розв’язання змушені були відкласти на наступний рік. Нервова поведінка під час виступу і підсумкової пресконференції лаврова засвідчила, що участь у Скоп’є не стала перемогою російської дипломатії, як на це сподівалися в кремлі», — наголосив він.
Парламентар нагадав, що ОБСЄ була утворена 35-ма державами в 1975 році після підписання Заключного акту в Гельсінкі. Причому один з основних пунктів цього Акту – визнання непорушності кордонів, визначених після Другої світової війни. ОБСЄ якраз і була створена, аби за переговорним столом врегульовувати конфліктні питання. Однак росія всім цим знехтувала, тож влаштований для неї бойкот є, на його думку, цілком справедливим.
«Окремі міністри закордонних справ наголошували, що навіть у часи холодної війни радянський союз і США перебували в цій Організації. Однак, як зазначив у Скоп’є Постійний представник України при ОБСЄ, Посол Євген Цимбалюк, то була холодна війна, а нині в Україні – найстрашніша в Європі з часів Другої світової війна, яку розв’язала росія, руйнуючи всю архітектуру безпеки континенту і всі десятиліття зусиль задля запобігання таких кровопролитних конфліктів», — заявив Арсеній Пушкаренко.
Він також нагадав, що у 1992 році Югославію виключили з ОБСЄ за масові порушення прав людини під час бойових дій. І цей прецедент отримав назву «консенсус мінус один». Тож ми, на його переконання, повинні домагатися цього ж і для росії та білорусії, які блокують повноцінне функціонування ОБСЄ. Зокрема, заблокували головування в організації у 2024 році Естонії. Щоправда, як компроміс було обрано Мальту — державу, якій Україна вдячна за підтримку, зокрема саме у Валлетті відбулася нещодавня третя зустріч радників лідерів держав із безпекових і зовнішньополітичних питань щодо Української Формули миру, зауважив народний депутат.
«Саме ОБСЄ має найавторитетніше остаточне слово у питаннях визнання виборів вільними, чесними та демократичними і, звичайно, в оцінці свободи слова.
Зрозуміло, що росію дратує, що рік за роком представники-членів держав ОБСЄ (а це – 57 країн) кажуть про недемократичність виборів у росії, про відсутність свободи слова у рф», — поянив він.
За оцінками політика, листопад для України на міжнародній арені став дуже результативним. На відміну від росії, яка вперше не отримала суддю в Міжнародному суді ООН, місця в керівних органах ЮНЕСКО, Міжнародній Морській Організації та в управлінні Організації з заборони хімічної зброї. Тож, переконаний Арсеній Пушкаренко, нещодавнє засідання в ОБСЄ – це ще один крок рф до повного фіаско на міжнародній арені.